Досвідчені дачники знають – щоб земля не вивітрювалася, не пересихала або не промерзала, її краще застеляти спеціальними покриттями (мульчею), наприклад, пластиковою плівкою. Але вчені вважають, що кращою альтернативою пластику може стати пісок з восковим покриттям – він захистить коріння рослин від агресивного середовища і не зашкодить планеті.
Мульчування – це те, чим займаються всі садівники і городники на своїх дачах. Так називається процес, коли грунт накривають спеціальним органічним або неорганічним покриттям (мульчею), щоб зберегти корисні елементи, запобігти вимиванню грунту і промерзання коренів і захистити рослини від бур’янів. Виглядає мульчування ось так:
Іноді в якості мульчі використовують органіку: скошену траву, сіно, тирсу або листя. Але найчастіше перевага віддається пластиковим плівкам, які після використання ніяк не переробляються, а їх маленькі частинки залишаються в грунті. У цій ситуації дослідники з науково-технологічного університету імені короля Абдалли (Саудівська Аравія) запропонували використовувати альтернативну речовину — кварцовий пісок, покритий очищеним парафіном.
Спочатку вчені взяли кварцовий пісок і додали в нього гексан — органічний розчинник. Після того як гексан випарувався, на кожній піщинці залишився шар гідрофобного (водовідштовхувального) воску товщиною 20 нанометрів.
Щоб перевірити властивості отриманого водовідштовхувального піску, дослідники засипали їм поле на території Саудівської Аравії — виявилося, нова речовина знижує втрату вологи в грунті на 56-78%. Результати безумовно вражають, але чи можна використовувати такий пісок в якості мульчі?
Вчені перевірили і це – протягом декількох вегетаційних сезонів вони мульчували паростки пшениці, ячменю і томатів восковим піском — присипали коріння шаром в 5-10 мм завтовшки. У підсумку виявилося, що ці рослини принесли на 73% більше врожаю, ніж контрольна група рослин, вирощених у відкритому грунті.
Фахівці відзначають, що у своїх експериментах вони використовували очищений «харчовий» віск, який не токсичний і біорозкладаний, тому він не повинен завдавати шкоди навколишньому середовищу або накопичуватися в ній.