Невеликі молоді, активні зірки, які нещодавно стали перспективними науковими цілями для астрономів, які проводять пошуки екзопланет, можуть виштовхувати зі своїх планетних систем, те, що є джерелом води для екзопланет – залишаючи планети, розташовані в цих системах зірок, занадто сухими для зародження і підтримки життя.
Цей висновок був зроблений в результаті недавнього дослідження, проведеного групою астрономів під керівництвом Керол Грейді (Carol Grady), співробітниці науково-дослідної організації Eureka Scientific. Об’єктом даного дослідження стала система карлика спектрального класу М під назвою AU Мікроскопа. Ця зірка знаходиться досить близько до нас, на відстані приблизно 32 світлових роки від Сонця, а її вік становить усього лише 24 мільйони років – тобто, ця зірка є ще дуже молодою. В системі зірки AU Мікроскопа астрономам відома одна екзопланета, що обертається навколо батьківського світила з періодом приблизно один місяць.
Проаналізувавши знімки цієї системи, зроблені за допомогою космічного телескопа NASA Hubble («Габбл») в період між 2010 і 2018 роках, команда Грейді з’ясувала, що в навколозоряному диску є згусток матеріалу, який поступово віддаляється в напрямку від центру до периферії. Вивчивши диск більш докладно, дослідники знайшли ще один згусток, а потім ще один і ще, поки нарешті в загальній складності не було виявлено 6 таємничих згустків, що рухаються в напрямку від зірки.
Згідно з авторами роботи, відцентровий рух цих таємничих згустків може чинити негативний вплив на потенційну населеність планетної системи зірки AU Мікроскопа, оскільки ці згустки виносять зі системи осколки, які потенційно могли бомбардувати планету, розташовану в цій системі, і доставити на її поверхню воду в кількості, необхідно для зародження і підтримки життя. Розрахунки Грейді і її колег показують, що рух згустків матеріалу призведе до виштовхування з осколкового диска зірки AU Мікроскопа більшої частини решток протягом всього лише 1,5 мільйона років. Таким чином, в загальній складності доставка води на поверхню планети з астероїдами і кометами в системі цієї зірки – а можливо, і в інших системах карликів спектрального класу М – стає можливою протягом періоду не більш приблизно 30 мільйонів років – термін, явно недостатній для зволоження планети до стану, необхідного для зародження і підтримки життя, вказують автори.
Дослідження було представлено днями на зборах Американського астрономічного товариства.