Більшість глобальних кліматичних моделей можуть недооцінювати кількість опадів, які випадатимуть в тропічних регіонах у міру подальшого нагрівання планети. Це пояснюється тим, що ці моделі не враховують скорочення висотних хмар над тропіками, зафіксоване в недавніх спостереженнях НАСА.
Ви, напевно, думаєте, як зменшення хмар може призвести до більшої кількості опадів? Справа в тому, що в глобальному масштабі опади пов’язані не тільки з наявністю дощових хмар, але і з «енергетичним бюджетом» Землі — енергією, що надходить від сонця, в порівнянні з вихідною тепловою енергією.
Висотні тропічні хмари вловлюють тепло в атмосфері. Якщо в майбутньому їх буде менше, тропічна атмосфера охолоне. Судячи за спостережуваними змін хмар за останні десятиліття, атмосфера скоротила формування хмар у відповідь на поверхневе потепління. Це тягне за собою збільшення кількості тропічних опадів, які зігрівають повітря, щоб збалансувати охолодження від скорочення висотних хмар.
Опади, які зігрівають повітря, — здається, теж звучить нелогічно, адже люди звикли, що дощ пов’язаний з прохолодою. Однак в атмосфері на висоті в кілька кілометрів переважає інший процес. Коли вода випаровується тут, на поверхні Землі, і піднімається в атмосферу, вона несе в собі теплову енергію, через яку випаровується. В холодній верхній атмосфері, коли водяна пара конденсується в рідкі краплі або частинки льоду, він виділяє своє тепло і нагріває атмосферу.
Зменшення тропічного хмарного покриву є одним з наслідків глобальних зрушень повітряних потоків, які відбуваються, коли температура поверхні Землі підвищується. Ці великомасштабні потоки називаються загальною циркуляцією атмосфери і включають в себе широку зону висхідного повітря, зосереджену на екваторі. Спостереження за останні 30-40 років показали, що ця зона звужується по мірі потепління клімату, викликаючи зменшення висотних хмар.
Вчені з Лабораторії реактивного руху НАСА та чотирьох університетів порівняли дані по клімату за останні кілька десятиліть з 23 кліматичними моделями того ж періоду. Кліматичні моделі використовують ретроспективу, щоб перевірити, наскільки добре їх числові схеми здатні відтворювати спостереження. Для збору даних команда використовувала спостереження вихідного теплового випромінювання, отримані з допомогою NASAs spaceborne Clouds, Earths Radiant Energy System (CERES) та інших супутникових інструментів, а також наземного обладнання.
Вони виявили, що більшість кліматичних моделей недооцінюють темпи збільшення кількості опадів на кожен градус поверхневого потепління, яке відбулося в останні десятиліття. Моделі, які були найближче до результатів спостережень за хмарами в сучасному кліматі, показали збільшення опадів в майбутньому, ніж інші моделі.
Дослідження під назвою Tightening of Tropical Ascent Clouds and High Key to Precipitation Change in a Warmer Climate було опубліковано в журналі Nature Communications.