Американські вчені визначили, що потяг до солі у тварин і людей контролюється групою вузькоспеціалізованих нейронів у головному мозку, які активуються гормоном альдостероном. Ці нейрони, розташовані в довгастому мозку, відповідають лише за активацію пошукової поведінки, спрямованої на пошук натрію, що підтверджується результатами дослідження, опублікованими в JCI Insight.
Натрій, необхідний для підтримання водно-сольового балансу та функціонування нервових і м’язових клітин, надходить із їжею. Дефіцит цього елемента викликає гостру потребу у вживанні солі, активуючи поведінку, що змушує організм компенсувати втрати. Головну роль у цьому процесі відіграє гормон альдостерон, який підвищує реабсорбцію натрію в нирках і активує нейрони HSD2 у мозку.
У ході експериментів на мишах дослідники показали, що альдостерон у високих концентраціях може проникати через гематоенцефалічний бар’єр. При введенні гормону безпосередньо в мозок навіть у низьких дозах (10 нанограмів на годину) нейрони HSD2 активувалися, що викликало значне підвищення споживання натрійвмісних розчинів. У разі введення альдостерону підшкірно потрібна була концентрація у 100 разів вища для аналогічного ефекту, що пояснюється складністю проникнення гормону до центральної нервової системи. Видалення половини цих нейронів повністю блокувало тягу до солі, довівши їхню ключову роль у цьому процесі.
Дослідники підтвердили, що аналогічні нейрони HSD2 є у людей, свиней, мишей і щурів, що свідчить про їхню еволюційну консервативність. У людей таких нейронів близько 958, що вдвічі більше, ніж у щурів, і вчетверо більше, ніж у мишей. Їхня функція однакова в усіх видів: активація пошуку натрію за тривалого його дефіциту.
Це відкриття дозволяє зрозуміти, чому організм витрачає значні ресурси на підвищене вироблення альдостерону у випадку дефіциту натрію. Вчені вважають, що це необхідно для активації HSD2-нейронів і стимуляції пошуку натрію. Хоча в здорових людей такі високі концентрації альдостерону, здатні подолати гематоенцефалічний бар’єр, зазвичай не утворюються, вони можуть виникати в умовах дефіциту натрію, надлишку калію або при патологіях, таких як аденоми надниркових залоз чи хронічні захворювання нирок.
Майбутні дослідження цих нейронів можуть допомогти у створенні нових методів лікування захворювань, пов’язаних із порушенням водно-сольового балансу. Водночас науковці наголошують, що надмірне споживання солі також шкідливе і може призводити до серйозних патологій, таких як атопічний дерматит, аутоімунні захворювання чи неалкогольне ожиріння печінки.