У 2024 році Китай став лідером світового ринку електромобілів, забезпечивши понад 60% глобальних продажів, що демонструє значний прогрес країни у переході до екологічного транспорту та скороченні залежності від нафти.
Коріння цього успіху сягає 2000-х років, коли Китай почав активно розвивати електромобільну індустрію через залежність від імпорту нафти, яка створювала серйозні геополітичні ризики. Уряд запустив масштабну програму підтримки, включаючи субсидії, кредити для виробників і фінансування досліджень. Незважаючи на початкові труднощі, до 2024 року продажі електрокарів досягли 11 мільйонів, а понад половина нових автомобілів у країні стали електричними.
Прогресу сприяли розвиток зарядної інфраструктури, зниження вартості акумуляторів і поява конкурентоспроможних компаній, таких як BYD. Крім того, Китай розробив власну базу знань і матеріалів для масового виробництва доступних електромобілів. За прогнозами, до 2040 року електромобілі можуть зайняти 100% ринку нових автомобілів у країні.
Електрифікація транспорту впливає і на енергетичний сектор. У 2024 році попит на бензин у Китаї знизився на 1%, а імпорт нафти скоротився майже на 2%, що стало першим подібним падінням за два десятиліття. Хоча нафтопереробна промисловість компенсує частину цього зниження, зростання в цьому секторі не здатне збалансувати падіння попиту на нафту з боку транспортного сектору. За прогнозами, у 2030-х роках попит на нафту в Китаї стабільно знижуватиметься, змінюючи світову енергетичну динаміку.
Китайський експорт недорогих електромобілів, спрямований переважно на країни Глобального Півдня, такі як Таїланд і Бразилія, стимулює перехід на електротранспорт і в інших регіонах світу. Такий розвиток може прискорити глобальну відмову від викопного палива, хоча США, які менш активно підтримують електромобільну індустрію, ризикують відстати в цій галузі.
Бум електромобілів у Китаї є не лише економічним, а й геополітичним явищем, що підвищує вплив країни на міжнародній арені та демонструє здатність до масштабних екологічних перетворень.