Палеонтологи описали новий рід і вид хижого динозавра з групи мегарапторидів за неповним скелетом, знайденим у північній Патагонії, Аргентина. Про відкриття повідомляє видання Sci.News.
Новий вид отримав назву Rinconraptor pipoae. Цей давній хижак жив у пізній крейді, приблизно 83 мільйони років тому, і належав до родини Megaraptoridae — середніх і великих тероподів, відомих стрункими задніми кінцівками, сильно вигнутими зубами та великими кігтями на передніх лапах.
Хто такі мегарапториди
За словами палеонтолога Аріеля Ернана Мендеса (Ariel Hernán Méndez) з CONICET та його колег, мегарапториди виділили як окрему групу близько десяти років тому. Вони характеризуються кількома помітними рисами: сильно вигнутими зубами з контуром у формі цифри 8, видовженими й тонкими кістками задніх кінцівок, дуже «пневматизованими» (пронизаними повітряними порожнинами) кістками черепа та хребта, а також великими ріжучими кігтями на передніх лапах.
Скам’янілості мегарапторидів відомі не лише з Аргентини, а й з Бразилії, Австралії, Таїланду та Японії. Водночас їхні рештки залишаються відносно рідкісними й фрагментарними, тому еволюційні зв’язки цієї групи досі активно обговорюються фахівцями.
Знахідка в районі Cerro Overo
Кістки Rinconraptor pipoae виявили в районі Серро Оверо (Cerro Overo), приблизно за 50 км на південний захід від міста Рінкон-де-лос-Саусес у Патагонії. Вони походять із формації Бахо-де-ла-Карпа (Bajo de la Carpa), яка є частиною підгрупи Ріо-Колорадо в межах групи Неукен. Це відклади верхньої крейди Неукенського басейну, що фіксують різноманітні палеоекосистеми, сформовані в умовах вітрових (еолових) і річкових (флювіальних) систем осадонагромадження.
Основний зразок включає 10 хвостових хребців, частину кістки з нижнього боку хвоста, нижній кінець лівої плечової кістки та верхній кінець правої великогомілкової кістки. Тібія залишалася зануреною в породу, тоді як інші кістки лежали розкиданими на поверхні в межах ділянки близько 4 м².
Розміри та особливості Rinconraptor pipoae
Порівнюючи хвостові хребці нового динозавра з кістками його краще вивчених родичів, дослідники оцінили довжину Rinconraptor pipoae приблизно в 7 метрів. За їхніми розрахунками, тварина мала понад 40–45 хвостових сегментів — подібно до Tyrannosaurus.
У тій самій місцевості команда також описала кілька інших кісток мегарапторидів, які поки що неможливо впевнено віднести до певного виду. За оцінками, довжина цих тварин коливалася від приблизно 6 до 8,5 м.
Два типи верхівкових хижаків в одному середовищі
Присутність середніх і великих мегарапторидів у районі Cerro Overo–La Invernada в сантонський вік (частина пізньої крейди) збігається з наявністю там же середніх і великих абелізавридів — іншої групи великих хижих тероподів. Це означає, що в одному регіоні й у той самий час існували два різні типи верхівкових хижаків, які потенційно могли конкурувати за здобич.
Однак наявні рештки тероподів у цьому районі, за версією вчених, можуть свідчити про певний поділ екологічних ніш між представниками обох груп. Такий поділ зменшував би пряму конкуренцію за ресурси й робив можливим їхнє співіснування.
Район Cerro Overo–La Invernada загалом відображає екосистему з високим різноманіттям фауни. Тут виявлено рештки титанозаврових зауроподів, еласмаріанів та невизначених орнітоподів, а також інших видів, що вказує на складну й насичену екосистему пізньої крейди.
Опис Rinconraptor pipoae та додаткових мегарапторидних решток опубліковано в науковій статті в журналі Palaeontologia Electronica.