Зазвичай щеплення використовують, щоб навчити імунну систему організму розпізнавати і знищувати чужорідні віруси або бактерії. Однак команда американських вчених створила “вакцину навпаки”, що дозволяє придушити саморуйнівну імунну відповідь.
Імунна система за допомогою T-лімфоцитів, або Т-клітин, реагує на специфічні чужорідні антигени на поверхні небажаних клітин і починає їх атакувати. Інформація про “ворога” зберігається, щоб в майбутньому, при повторному захворюванні, організм міг швидше його розпізнати і знищити. Але буває, що Т-клітини помиляються. При аутоімунних захворюваннях, таких як розсіяний склероз, діабет першого типу та ревматоїдний артрит, Т-клітини приймають здорові органи та тканини за чужорідні організми та атакують їх.
На жаль, надмірні реакції імунітету можуть вбити людину і без аутоімунного захворювання. Наприклад, цитокіновий шторм при коронавірусі досить часто має летальні наслідки.
Дослідники з Чиказького університету (США) розробили новий метод терапії аутоімунних хвороб. Створена ними вакцина діє за принципом, протилежному традиційному, і видаляє пам’ять імунної системи про молекулу, що викликає аутоімунну реакцію.
В організмі передбачений механізм, який не дає імунітету реагувати на появу кожної пошкодженої клітини, старіючої і вмираючої природним чином. Цей процес, відомий як периферична імунна толерантність, відбувається в печінці: молекули пошкоджених клітин як би маркуються прапорцями «не атакувати», що запобігає їх знищення.
- Фізики показали, як змінюються властивості матеріалів у надрах планет
- Вчені продемонстрували «годинник тривалості життя»
- Дослідники склали атлас типів клітин людського мозку
У попередніх дослідженнях вчені з’ясували, що процес можна відтворити і розвинути толерантність до певних молекул, якщо позначити їх за допомогою аміноцукру під назвою N-ацетилгалактозамін (pGal). Потрапляючи в печінку, такі молекули будуть прийняті за фрагменти постарілої клітини і розпізнані як «дружні» організму. Виникла ідея, що якщо зв’язати pGal з потрібною молекулою, це привчить до неї імунну систему і та перестане реагувати на неї як на ворожу.
У новій роботі, результати якої опублікував журнал Nature Biomedical Engineering, вчені підтвердили припущення на мишах. В експериментах брали участь тварини з хворобою, подібною до розсіяного склерозу, при якому Т-клітини атакують мієлінову оболонку нейронів. Це призводить до слабкості і оніміння, втрати зору і в підсумку до порушення рухливості і паралічу.
Дослідники зв’язали білки мієліну з pGal і перевірили дію вакцини для часткового придушення імунітету. Імунна система перестала атакувати мієлін, що дозволило нервам знову нормально функціонувати і звернуло назад симптоми хвороби у піддослідних тварин.
У серії інших експериментів вчені показали, що за допомогою цього підходу можна мінімізувати й інші імунні реакції.
Зроблені вченими відкриття важливі, враховуючи, що сьогодні аутоімунні захворювання, як правило, лікують за допомогою препаратів, що пригнічують імунітет в цілому. Такі ліки блокують імунні реакції, необхідні для боротьби з інфекціями, що призводить до багатьох побічних ефектів. Вакцина для часткового придушення імунітету могла б стати більш специфічним способом лікування з меншою кількістю небажаних наслідків.
Дослідники вже проводять першу фазу клінічних випробувань нового виду терапії для оцінки безпеки такого лікування у пацієнтів з розсіяним склерозом.