Знайдено “прихований гриб” ЛСД: науковий прорив після 80 років пошуків.
Випадкове відкриття з великим потенціалом
Новий вид грибка Periglandula clandestina, відкритий студенткою Університету Західної Вірджинії Коріною Хейзел, може радикально змінити уявлення про психоактивні сполуки та фармацевтику. Цей симбіотичний гриб живе в рослинах іпомеї та виробляє алкалоїди ріжків — хімічні сполуки, споріднені з ЛСД. «Ми помітили невеликий пушок на насіннєвій оболонці. Це і був наш гриб», — розповіла Хейзел про відкриття, здійснене під час дослідження захисних хімікатів у рослинах.
Це відкриття закрило 80-річний цикл пошуків — адже саме цей гриб, як підозрювали, був джерелом психоактивних сполук, які надихнули Альберта Гофмана на створення ЛСД. Але гриб залишався невидимим для науки донині.
Історичний контекст і наукове значення
У 1930-х роках швейцарський хімік Альберт Гофман розробив ЛСД, використавши похідні від алкалоїдів ріжків, які містилися в іпомеї. Він припускав, що за ці речовини відповідальний грибок, але жодного конкретного виду виявлено не було. Тепер відкриття гриба Periglandula clandestina, яке підтверджено секвенуванням геному, закріплене в наукових базах даних під ім’ям Хейзел. «Секвенування геному — це важлива річ. Для студента це дивовижно», — наголосив професор Даніель Паначчіоне.
Перспективи для медицини та фармакології
Алкалоїди ріжків — виключно грибного походження. Вони мають довгу історію використання в медицині, хоча також можуть бути токсичними. Сьогодні їх застосовують при лікуванні мігрені, деменції, маткових кровотеч, хвороби Паркінсона. Відкриття нового, продуктивного джерела цих сполук відкриває нові перспективи для створення сучасних психіатричних препаратів. «Багато речей є токсичними. Але у правильному дозуванні вони стають ліками», — зазначає Паначчіоне.
Також гриб може допомогти подолати проблему побічних ефектів, які супроводжують використання традиційних алкалоїдів. Вивчення його хімії дозволить моделювати безпечні сполуки.
Освітній аспект і символізм назви
Назва гриба — Periglandula clandestina — ідеально відображає його довголітню невидимість у науці. «Я думаю, що це ідеальна назва», — вважає Паначчіоне. Проєкт ілюструє важливість студентських досліджень і наставництва. Хейзел продемонструвала, як наукова інтуїція й спостережливість можуть призвести до прориву.
Зараз дослідниця вивчає методи культивування цього повільно зростаючого гриба. Вона також припускає, що й інші види іпомеї можуть мати неописаних симбіонтів, здатних виробляти нові типи алкалоїдів ріжків.
Погляд у майбутнє
«Люди роками шукали цей гриб, і одного дня я подивилася в потрібному місці», — з гордістю говорить Хейзел. Це відкриття може не лише дати новий імпульс до вивчення психоделіків, а й стати ключовим етапом у розробці нових медикаментів. Її робота доводить, що великі наукові відкриття часто починаються з простого спостереження — і завершуються зміненою картиною світу.