Поліпшити прогноз погоди на півночі Індії допомогло врахування зимового зрошення полів. Після того, як вчені включили в модель дані про іригацію на північному заході Індо-Гангської рівнини, вони змогли передбачити появу туманів, їхню тривалість і оптичну товщину. Результати дослідження опубліковано в журналі Communications Earth & Environment.
Daniel Smith et al. / Communications Earth & Environment, 2024
Зміна клімату асоціюється насамперед зі зростанням середніх температур і кількості опадів, але її прояв у різних регіонах помітно відрізняється. Поки на азіатсько-тихоокеанських узбережжях відбуваються дедалі частіші та руйнівні повені, південь Європи потерпає від посух і хвиль спеки.
Цікавий приклад регіональної зміни клімату являє собою північна частина Індії в околицях Делі. Уже кілька десятиліть під час зими там з’являються щільні тумани, які завдають шкоди здоров’ю людей, а також порушують роботу авіації та наземного транспорту. З 1980-х туманних днів за сезон побільшало на 71 відсоток, але причини цього не вписуються в регіональний тренд зміни клімату і залишаються незрозумілими.
Вчені під керівництвом Деніела Сміта (Daniel Smith) і (Srinivas Reka) з Університету Східної Англії припустили, що такі тумани можуть бути пов’язані з іригацією: відтоді, як у регіоні почали збирати два врожаї замість одного, поля взимку доводиться додатково зрошувати. Для перевірки цієї гіпотези вони провели моделювання погодних умов без урахування і з урахуванням зростання вологості повітря на поверхні і насичення ґрунту вологою після зрошення, а потім порівняли результати.
Автори використовували супутникові дані про тумани і низьку хмарність, метеорологічні показники і використання поливної води в сільському господарстві. Погоду над північно-західною частиною Індо-Гангської рівнини вони моделювали за допомогою регіональної кліматичної моделі Delhi Research Unified Model з роздільною здатністю 1,5 кілометра.
З 1972 по 2010 роки кількість зимових опадів у регіоні практично не змінювалася, а використання води для поливу взимку зростало приблизно на 10 міліметрів на місяць кожні 10 років. Моделювання без урахування зрошення показало, що зимові тумани мали бути розсіяними або не утворюватися зовсім. При врахуванні зрошення вийшло відтворити всі стадії розвитку туманів (формування, зрілість і розсіювання), які збіглися з даними супутникових спостережень INSAT-3D і спостереженнями метеостанції в аеропорту Делі. Адвекція вологого повітря сприяла тому, що тумани розстилалися далеко за межі зрошуваних полів.
Учені зазначили, що врахування іригації в моделях дає змогу суттєво підвищити точність прогнозу погоди: передбачити появу туманів, їхню оптичну товщину та тривалість, але перешкоджати їхній появі можливо тільки через модернізацію зрошення.