Дослідники проаналізували процеси утворення й деструкції вуглеводнів в глибинах океану і виявили величезний цикл, в результаті якого в океан щороку потрапляє в 500 разів більше нафти, ніж від антропогенних катастроф.
У 2015 році міжнародна група дослідників опублікувала роботу, яка демонструвала, що вуглеводень пентадекан можуть виробляти ціанобактерії в лабораторних умовах. Дослідники припустили, що ця сполука може відігравати важливу роль в морських екосистемах.
Ця молекула, мабуть, допомагає зменшити напругу, яку на мембрану клітини надають її внутрішні компоненти. Тому пентадекан можна знайти в хлоропластах, де спостерігається щільна упаковка внутрішніх елементів. Деякі ціанобактерії все ще синтезують це з’єднання, в той час, як інші мікроорганізми в океані споживають його і витягають енергію.
У новій роботі дослідники вирішили з’ясувати, наскільки багато пентадекана утворюється в океанах по всьому світу, і як це впливає на екосистеми. Для цього вчені відвідали Мексиканську затоку в 2015 році, а потім Західну Атлантику в 2017 році, щоб зібрати зразки води й провести експерименти. Команда брала проби морської води з Саргасового моря, названого так на честь плаваючих там водоростей саргасум.
Добути пентадекан з глибин було непросто. Для цього авторам довелося прийняти всі запобіжні заходи, оскільки це з’єднання досить пожежонебезпечне: воно є одним з головних компонентів дизельного палива. Вчені проаналізували зібрані зразки за допомогою методу газової хроматографії й змогли на основі отриманих даних підрахувати загальну кількість цих вуглеводнів у світі.
Виявилося, що тільки два види бактерій в сукупності виробляють за оцінками від 300 до 600 мільйонів метричних тонн пентадекана в рік. Всі інші джерела вуглеводнів в океані за аналогічний час додають в нього «всього» 1,3 мільйона тонн. Незважаючи на те, що утворення пентадекана спостерігається в районах, що охоплюють майже 40% площі Землі, він не накопичується у величезних кількостях. У кожен момент часу кількість цієї речовини в океані не перевищує 2 мільйонів тонн. Все через те, що воно швидко витрачається іншими бактеріями. Тепер вчені намагаються зрозуміти, чи можуть ті ж мікроорганізми допомогти ліквідувати наслідки нафтових плям, раз у раз створюваних людиною.
Наукова робота опублікована в журналі Nature Microbiology.
Натхнення: www.popmech.ru