В Україні пошкоджені війною екосистеми, наприклад вигорілі та обстріляні артилерією поля та забруднені хімікатами ґрунти та водойми, заселяють інвазивні чужорідні види.
Ці агресивні види, які не притаманні українському довкіллю та є дуже небезпечними, замінюють місцеву рослинність та перетворюють “український” пейзаж на “північноамериканський”, повідомляє Рубрика.
Так, на кожному континенті з’являються види, перенесені людиною з інших материків. Їх називають інтродуцентами або вселенцями. Деякі з них проявляють дуже агресивні властивості, і будь-яку пошкоджену територію займають успішніше, ніж місцеві види.
Еколог та керівника громадської організації “Українська природоохоронна група” Олексій Василюк пояснив, що такі види з?являються здебільше вздовж доріг, де пригнічена місцева рослинність, та успішнішо займають нові площі.
Найбільш відомий з таких видів в Україні – амброзія, від алергії на яку страждають сотні людей. Також значної шкоди завдає борщівник Сосновського. Це небезпечна для людини рослина, від контакту з якою можна навіть померти, якщо її необережно торкатися або впасти в кущі борщівника. Він зростає на узбіччях, біля лісосмуг та річок.
Борщівник Сосновського
Прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки, які під час контакту зі шкірою викликають малопомітне подразнення, як від кропиви. Однак під дією сонячного світла, а саме ультрафіолету, в сокові активуються токсичні властивості, що підвищують чутливість шкіри до ультрафіолету в сотні разів.
Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. У перші кілька діб вони схожі на термічні: на шкірі виникає почервоніння та водянисті пухирі. Небезпека є також у тому, що такі опіки з’являються на вражених ділянках тіла не одразу після контакту, що б могло попередити подальший контакт з рослиною, а через 1-2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету.
Ще одним представником інтродуцентів є золотарник канадський, який рухається в Україну з території Білорусі.
Золотарник канадський
“Вони навіть намагалися боротися з золотарником на державному рівні, але щось не дуже переконливо, і це їм не вдалося. Там величезна кількість території повністю заростає цією рослиною”, – підкреслив Василюк.
Також дуже активно поширюється центральною Україною сирійський ваточник (або ваточник звичайний). Небезпека полягає в тому, ця агресивна рослина, на відміну від інших, не боїться вогню:
“Якщо наші види гинуть від вигорання, то цим стає краще. Люди палять траву десь там у селах, наші рослини гинуть, а ці не гинуть. Так само американські деревні рослини, клени і псевдоакація – ми називаємо її “акація біла”. Майже всі дерева, які виростають самі – це завжди або акація або клени, і всі вони – з американського континенту”, – пояснив еколог.
Сирійський ваточник
Під акаціями майже немає рослинності, через токсини, до яких місцева рослинність нестійка. Натомість ці токсини безпечні для північноамериканських видів рослин.
“Все це означає, що типових для України видів уже немає, а їхні місця зайняли чужорідні. Тому в результаті, вийшовши десь за місто, за село, ми побачимо типовий північноамериканський пейзаж, а не типовий український”, – пояснює еколог.
Поширення рослин відбувається вкрай швидко, адже насіння переноситься вітром та птахами. Крім того, кожна наступна рослина стає епіцентром для появи нових видів, яким “комфортно” рости поряд із нею.
За підрахунками ГО “Українська природоохоронна група”, вогнем знищено 36 154 га лісів і 10 250 га трав’яних екосистем, загалом вогонь покрив більше 100 тисяч гектар. Тепер цей простір став непридатним для життя раніше типових для нього рослин. Це означає, що його заселять інвазивні та отруйні види.
“Будь-яке знищення наших видів призводить до збільшення чисельності чужорідних. Якщо під час війни наші види вигорають або гинуть від вибухів, звичайно, це буде призводити до поширення чужорідних, вони просто будуть більш агресивними і першими займуть простір”, – сказав Василюк.
Тварини
Наразі бойові дії, які ведуться в Україні, знищують тварин не лише “фізично” – через вибухи та пожежі.
Вчені виділяють 5 причин втрати біорізноманіття, всі з яких наразі існують:
- Перша і друга з них – це втрата природних оселищ і фрагментація екосистем – місць, де існують види.
Дуже показовий приклад зникнення тварин через фрагментацію та знищення природних оселищ – дикі копитні тварини в Україні. Раніше вони оселялись і на наших землях, але тепер живуть лише в Монголії і росії.
“Копитні живуть там, де є великі степи, тому що вони все життя біжать, вони весь час кочують. А біжать вони зі швидкістю до 60 км на годину”, – пояснює Василюк.
Однак в Україні відсутні такі місця, де тварини могли б бігти 24 години по степу. Це також стосується хижаків та птахів.
- Забруднення
Від третьої причини страждають і люди. Після бойових дій залишається “випалена” сірчаною кислотою земля, а небезпечна речовина може потрапити у водойми.
- Умисне вилучення тварин (трофейне полювання й промисел)
“Всі осетрові вимирають, майже всі ссавці, кити також під загрозою зникнення, тому що на них на всіх і досі триває полювання. Згадайте й про ту кількість дельфінів, які гинуть наразі в Чорному морі через те, що або підірвалися на мінах, або “засліплені” гідролокаторами”, – пояснює еколог.
- П’ята причина — це заселення чужорідними видами.
Яке рішення?
Щоб припинити негативний вплив війни, першочергово потрібно припинити бойові дії на території України та всіма силами наближати перемогу. Чим швидше війна буде завершена — тим менше втрат зазнає Україна. Це стосується і природи.
Складніше буде впоратись з опосередкованим впливом війни, який впливає на зменшення біорізноманіття. Це справа біологів та екологів, і саме цим займаються науковці на заповідних територіях та в ботанічних парках. Щоб збільшити популяцію якогось виду, його необхідно вилучити з середовища, де цього виду достатньо та розмножити.
Та буває так, що природа сама знаходить сили на самовідтворення. Наприклад нещодавно науковці вперше знов знайшли рідкісний вид жука, якого не було на території України останні 30 років.
“Гарна новина ще й у тому, що зменшити чисельність інвазивних видів може кожен із нас. І це дуже просто”, – зазначили в матеріалі.
Зокрема це стосується борщівника Сосновського, амброзії, золотарника канадський та сирійського ваточника.
Правила вилучення інвазивних рослин з ділянки:
- Вилучати їх потрібно у потрібний час: до того, як визріє насіння і рослина почне плодоносити.
- Найкраще, що можна зробити з рослиною після вилучення – компост. На виході ви отримаєте корисну органіку.
- Головне – не давати небезпечним видам поширюватись.
Натхнення: ecopolitic.com.ua