Взаємозв’язок між вагітністю та біологічним старінням привертає значну увагу в останніх дослідженнях, які показують, що вагітність викликає тимчасове прискорення біологічного віку жінки, яке може становити до 2,52 років залежно від методу оцінки. Однак це явище, як видається, повертається назад через три місяці після пологів.
Ці висновки, задокументовані в дослідженні, опублікованому в журналі Cell Metabolism, проливають світло на глибокий фізіологічний стрес, який вагітність накладає на материнський організм, потенційно розкриваючи приховані вразливості, які можуть вплинути на ризик захворювань у майбутньому.
У дослідженні 2023 року під керівництвом Вадима Гладишева з Гарвардської медичної школи дослідники заглибилися у вплив різних фізіологічних стресів на біологічний вік, використовуючи епігенетичний годинник, заснований на аналізі метилювання ДНК. Дослідження, яке включало дані 14 учасниць, виявило, що вагітність є значним стресором, хоча і з оборотним впливом на біологічний вік.
Спираючись на ці висновки, команда з США та Німеччини під керівництвом Кірана О’Доннелла з Єльської школи медицини проаналізувала дані когорти вагітних жінок з низьким рівнем ризику, які брали участь у програмі дослідження здоров’я і хвороб розвитку в Каліфорнійському університеті в Ірвіні. Зразки крові, зібрані у 119 учасниць на різних стадіях вагітності та у 68 учасниць через три місяці після пологів, послужили основою для аналізу метилування ДНК для оцінки біологічного старіння. В аналізі використовувався епігенетичний годинник на основі аналізу головних компонент (PCA), включаючи Horvath1, PhenoAge, GrimAge, GrimAge2 і біомаркер PACE, з поправкою на різні фактори, такі як вік, історія народження, етнічна приналежність, освіта, дохід і технічні аспекти, пов’язані з аналізом метилування ДНК.
Результати дослідження виявили позитивну кореляцію між терміном вагітності та біологічним старінням, причому значне збільшення біологічного віку спостерігається від ранніх до пізніх термінів гестації. Примітно, що до третього місяця після пологів спостерігалася помітна реверсія всіх епігенетичних біомаркерів старіння, причому зниження біологічного віку в післяпологовому періоді було значно більшим, ніж його збільшення під час гестації. Цей зворотний ефект залежав від індексу маси тіла (ІМТ) матері до вагітності і був більш вираженим у жінок, які практикували виключно грудне вигодовування.
Хоча ці результати вказують на потенційний омолоджуючий ефект гестації, О’Доннелл підкреслює необхідність подальших досліджень для з’ясування тривалості і ступеня цього ефекту. Дослідження завершується закликом до проведення більш масштабних і довгострокових досліджень для уточнення цих попередніх висновків.
У суміжному дослідженні норвезькі та британські вчені за допомогою нейронних мереж проаналізували МРТ-сканування понад 12 000 жінок і виявили, що мозок жінок, які народжували, виявився в середньому на кілька місяців молодшим, ніж у жінок, які не народжували, незалежно від генетичних факторів. Це додає ще один рівень складності до нашого розуміння фізіологічного впливу вагітності, вказуючи на потенційні довгострокові переваги для старіння мозку.