Під час невеликого експерименту дослідникам вдалося встановити контакт зі сплячими людьми. Відтворюючи певні слова або набір звуків, які не мають сенсу, вчені змогли змусити їх посміхатися або насуплюватися.
Багато сомнологів розглядали сон як стан, при якому людина не може взаємодіяти з навколишнім середовищем і реагувати на зовнішні подразники. Цю ситуацію добре описує прислів’я: наприклад, “Спить як убитий”. Однак останні дослідження показали, що мозок сплячої людини все-таки реагує на сенсорні стимули, причому так само сильно, як під час неспання.
Експерименти, проведені на добровольцях, довели, що уві сні люди можуть запам’ятовувати іноземні слова. Крім того, через сон можна навіть вплинути на поведінку людини — це показало дослідження з курцями, для яких уві сні проводилося асоціювання між запахом сигарет і сильними неприємними запахами. Лише через тиждень вони значно зменшили кількість викурених сигарет на день
Група французьких та американських неврологів з паризького Інституту мозку та Північно-Західного університету пішла ще далі. У 2021 році вони розробили способи спілкування з людьми, які перебувають у усвідомленому сні — стані, при якому людина усвідомлює, що їй сниться сон, і може частково керувати його змістом (займає положення між фазою швидкого сну і неспанням).
Тоді вчені провели експеримент на 36 добровольцях, які до цього відчували усвідомлені сновидіння. Серед них були люди з нарколепсією — рідкісним захворюванням, основні прояви якої — порушення структури сну, раптове засинання. Такі люди більше від інших схильні до усвідомлених сновидінь.
Нейробіологи реєстрували у випробовуваних початок усвідомленого сну, а після задавали їм питання по типу «так — ні» і пропонували вирішити легкі арифметичні завдання (на додавання і віднімання). Вчені отримували відповіді у вигляді заздалегідь обумовлених з учасниками експерименту сигналів — руху очей і міміці. Потім добровольців будили і просили згадати зміст сновидінь.
В результаті двосторонній контакт вдалося встановити лише з шістьма учасниками, а з 158 поставлених питань вони відповіли правильно тільки на 29.
- Лікарі: Лимони та банани вкрай корисні в холодну пору року
- Вчені дізналися про позитивний вплив кави на кишківник
- Вчені розповіли, як підтримати тонус м’язів без вправ
У 2023 році все ті ж французькі нейробіологи, вже без американських колег, провели новий експеримент. Цього разу їх цікавив звичайний сон. Результати роботи опубліковані в журналі Nature Neuroscience.
Для досліду вчені запросили 48 осіб: 27 страждали нарколепсією, а у 21 ніяких проблем зі сном не було (вони жодного разу не занурювалися в усвідомлений сон). Після учасників розділили на дві групи і попросили прослухати записи, на яких вимовляли або реальні слова, або набір звуків, які не мають сенсу.
Половині учасників з кожної групи запропонували тричі посміхнутися, якщо вони чули справжні слова, і тричі насупитися, якщо чули просто звуки. Іншу половину групи випробовуваних вчені попросили зробити навпаки. Тобто це були заздалегідь обумовлені сигнали, за допомогою яких сплячі повинні були реагувати на записи.
Потім до осіб добровольців підключили датчики м’язів, які дозволяють зчитувати електроміограму м’язових скорочень, а на волосяну частину голови наділи шапочку з електродами для дослідження електричної активності мозку (електроенцефалограма, ЕЕГ). За допомогою такої шапочки вчені можуть визначати, чи не спить людина або знаходиться на певній стадії сну. Після цього випробовуваних попросили подрімати вдень.
Коли прилад показував, що добровольці заснули, їм включили записи зі словами і звуками, а після дивилися на їх реакцію.
На першій стадії сну (N1) — найкоротший період засинання, який триває від однієї до п’яти хвилин — суб’єкти з «нормальним сном» реагували на записи приблизно в 20 відсотках випадків. На пізніх стадіях сну частота відповідей становила близько п’яти відсотків. Але на етапі глибокого сну реакції не було.
- Препарати проти старіння порадили пити з молодості
- У любителів жахів нерви виявилися міцнішими
- Людство очікує епоха дирижаблів, вважають футурологи
Люди з нарколепсією показали набагато кращі результати. Вони реагували на записи у 20-65 відсотках випадків на різних стадіях сну.
Однак, коли дослідники дали учасникам з “нормальним сном” свободу дій, тобто тепер ті могли відповідати на записи не обов’язково “потрійною посмішкою” або “потрійним насупленням”, а довільною кількістю відповідних реакцій, ці випробовувані реагували на записи приблизно в 80 відсотках випадків.
Зазначимо, коли добровольці прокидалися і їх запитували про дослід, вони нічого не пам’ятали. Це перший випадок, коли вченим вдалося налагодити двосторонній контакт з людьми, які ніколи в своєму житті не перебували в усвідомленому сні (за винятком людей з нарколепсією).
Автори роботи прийшли до висновку, що сплячі можуть тимчасово реагувати на зовнішні подразники практично на всіх стадіях сну. Зараз вчені планують проаналізувати записи ЕЕГ, щоб спробувати визначити підписи мозкових хвиль, які вказують, коли уві сні люди починають реагувати на звуки та слова. Можливо, ці дані відкриють нові можливості у вивченні сну і сновидінь, а також психічних і когнітивних процесів, пов’язаних зі сном.