Команда дослідників з’ясувала, як миші, яким дозволяють бігати в колесі, переживають сильний стрес. Після фізичних вправ вони стають спокійнішими внаслідок підвищення вмісту білка, відповідального за зняття стресу.
Щоб зробити методи лікування психічних розладів, пов’язаних зі стресом, ефективнішими, вченим важливо розуміти, як організм бореться з ним. Відомо, що фізична активність пригнічує стрес і підсилює стійкість до стресів, проте нейробіологічні механізми, які викликають такий ефект, до тепер не зрозумілі. Група дослідників з Медичної школи Університету Еморі припустила, що боротися зі стресом допоможе нейропептид галанін, який виробляє організм деяких тварин і людини під час фізичної активності.
Вчені перевірили, як біг знижує стрес у мишей. Експерименти тривали три тижні. Гризунів розділили на дві групи (у одній був доступ до колеса, друга ж просто сиділа в клітинах) і раз по раз викликали у них стрес. Стан тварин вимірювали двічі: після стресової події і через 24 години. Результати дослідів опубліковані в журналі JNeurosci.
З’ясувалося, що миші, у яких була можливість бігати в колесі, були набагато спокійнішими, ніж гризуни з другої групи. Під час фізичних вправ їх мозок починав активно виробляти нейропептид галанін, який впливає на настрій, бореться з тривожністю і психічними розладами, пов’язаними зі стресом. Підвищений рівень галаніна вчені виявили в блакитній плямі – області мозку, яка бере участь в реакції організму на стрес. В критичний момент вироблення нейропептида в ній падає, що знижує стійкість до стресів і змушує реагувати на негативні події сильніше.
Крім того, на третьому тижні миші, які багато займалися, стали більш стресостійкими. Кількість часу, який вони проводили на тренуваннях на третьому тижні, корелювало з кількістю галаніну в блакитній плямі. Це дозволило довести, що спорт не тільки бореться зі стресом, але і підвищує стійкість до нього в майбутньому. Вчені додали, що підвищений рівень галаніна не змінив інших аспектів поведінки тварини. Як припускають автори роботи, він може активно накопичуватися тільки під час сильного стресу.
Це не перше дослідження, зосереджене на ролі фізичних вправ і галаніна в боротьбі зі стресом. Однак всі попередні досліди проводили на щурах, тому вченим не було відомо, чи виявляється зв’язок нейропептиду і тренувань тільки у одного роду гризунів. Поточне дослідження показує, що вона характерна для різних тварин. І автори впевнені, що в майбутньому схожий механізм зможуть виявити і у людини.
Натхнення: naked-science.ru