Дослідники розробили новий склад інсуліну з використанням наночастинок, які саморегулюються в залежності від рівня глюкози в крові. Дослідження було опубліковано в журналі Angewandte Chemie.
Пацієнти з діабетом I типу повинні постійно контролювати рівень глюкози в крові за допомогою інсуліну. І тут важливий баланс: занадто багато інсуліну призведе до зниження рівня глюкози в крові (гіпоглікемія), а занадто мало — до гіперглікемії. Дослідники розробили саморегулюючий склад інсуліну на основі наночастинок, який може сприяти поліпшенню контролю рівня глюкози в крові.
Біосумісні ліпідні наночастинки вже широко використовуються в якості носіїв лікарських засобів. Крім того, вони мають однорідну хімічну структуру. Для цього дослідження вчені модифікували ділянку поверхні наночастинок, щоб вона могла нести безліч позитивних зарядів. Негативно заряджені молекули інсуліну електростатично зв’язуються з ліпідними наночастинками.
Відчуваючи оновлений склад інсуліну на мишах з діабетом, дослідники виявили, що коли рівень глюкози в крові був нормальним, інсулін вивільнявся повільно. Але якщо рівень глюкози в крові був високим, ліпіди в наночастинок утворювали хімічні зв’язки з глюкозою, зменшуючи позитивний заряд на поверхні наночастинок і значно прискорюючи вивільнення інсуліну. Простими словами, він працював «як треба».
Після ін’єкції глюкози рівні глюкози в крові мишей з діабетом, які отримували інсулінову композицію, падали до нормального рівня з тією ж швидкістю, що і у здорових мишей, і підтримували нормальний рівень глюкози в крові протягом шести годин.
Дослідники сподіваються, що в майбутньому такий чутливий до глюкози склад інсуліну можна буде використовувати в натільній електроніці, що значно поліпшить контроль рівня глюкози в крові у хворих на діабет 1 типу.