Дослідники використовували біомаркер, званий епігенетичними годинами, для ідентифікації гена, який тісно пов’язаний зі старінням людини.
Існують різні способи вимірювання віку організму. Хронологічний вік — це міра того, як довго був живий організм, в той час як біологічний вік показує, наскільки добре організм функціонує на молекулярному рівні. Одним з найбільш корисних інструментів для вимірювання біологічного віку вважаються епігенетичні години, запропоновані Треєм Ідекером і Стівом Хорватом в 2013 році.
Епігенетичний годинник — математична модель, яка передбачає вік за рівнями метилування ДНК у різних ділянках геному. Метилювання не змінює функціонування генетичної послідовності, а лише модифікує молекулу ДНК. Цей процес необхідний для здорового росту та розвитку клітин, більшою мірою на нього впливають спосіб життя та фактори навколишнього середовища.
У новій роботі вчені проаналізували безліч наборів генетичних даних від різних людей, щоб побачити, чи були будь-які асоціації між функціонуванням будь-яких генів і прискоренням течії біологічного часу. І авторам роботи вдалося знайти один з таких генів — nsd1. Це означає, що особини, які мають nsd1 у своєму геномі, старіють швидше тих, у кого при інших рівних умовах цей ген відсутній.
За словами дослідників, робота показує, що епігенетичні години — перспективний інструмент для розуміння старіння. До того ж той факт, що існують гени, які прискорюють його, дуже обнадіює. Значить, ми все ж можемо контролювати швидкість старіння і сповільнити його, використовуючи сучасні технології редагування генів.
Вчені стверджують, що надалі необхідні додаткові дослідження на мишах, щоб підтвердити цей факт. Також автори роботи планують використовувати більший набір даних, щоб виявити нові можливі гени, які прискорюють старіння організму.