Астрономи, що використовують телескоп Gemini South в Чилі, яким керує NOIRLab NSF, спостерігали, як вмираюча сонцеподібна зірка поглинає екзопланету.
Нове дослідження підтверджує, що коли сонцеподібна зірка наближається до кінця життя, вона розширюється від 100 до 1 000 разів у порівнянні з початковим розміром, і, в кінцевому підсумку, поглинає внутрішні планети системи. За оцінками, такі події відбуваються всього кілька разів на рік у всьому Чумацькому Шляху. Хоча минулі спостереження підтвердили наслідки планетарних поглинань, астрономи досі жодного разу не «застали» їх в дії.
Вчені використовували пристрій Gemini South Adaptive Optics Imager (GSAOI) на Gemini South, (одна з частин Міжнародної обсерваторії Gemini, керованої NOIRLab NSF). Докази поглинання планети зіркою виявили в контрольному «довгому і низькоенергетичному» спалаху зірки в Чумацькому Шляху на відстані близько 13 000 світлових років від Землі. Ця подія, ймовірно, віщує остаточну долю Меркурія, Венери і Землі, коли Сонце почне вмирати приблизно через п’ять мільярдів років.
Сонцеподібна зірка перетворюється в червоного гіганта. Надано: Міжнародна обсерваторія Gemini / NOIRLab / NSF / AURA / P. Маренфельд
«Ці спостереження допоможуть нам по-новому шукати і вивчати мільярди зірок в Чумацькому Шляху, які вже поглинули свої планети», — пояснює Райан Лау, астроном NOIRLab і співавтор дослідження, опублікованого в журналі Nature.
Протягом більшої частини свого життя сонцеподібний об’єкт перетворює водень в гелій в гарячому щільному ядрі, що тримає його в рівновазі. Але, коли водень в ядрі закінчується, зірка починає перетворювати гелій в вуглець, а синтез водню мігрує до її зовнішніх верств. Вони, в результаті, розширюються і перетворюють сонцеподібний об’єкт в червоного гіганта.