Вчений Кірбі Руньон з Університету Джона Хопкінса хоче щось довести: незалежно від того, що там стверджує одна престижна наукова організація, Плутон — планета. Як і Європа, каже він, відомий місяць Юпітера, як і супутник Землі Місяць, як і ще більше 100 інших небесних тіл в нашій Сонячній системі, позбавлених цього статусу у зв’язку з горезвісною дефініцією «планети».
Визначення, схвалена Міжнародним астрономічним союзом в 2006 році, понизило статус Плутона до «не-планети», тим самим знизивши число консенснусних планет в нашій Сонячній системі з дев’яти до восьми. Ця зміна — предмет багатьох наукових дискусій тоді і після — не мало сенсу, каже Руньон, провідний автор короткої статті, як виступає за Плутон. Його стаття буде представлена наступного тижня на науковій конференції.
Крижаний, твердий Плутон був найменшою з дев’яти планет. Його діаметр менше трьох четвертих місячного і майже п’ятої частини земної. Тим не менш, говорить Руньон, «на Плутоні відбувається все, що потрібно, щоб асоціювати його з планетою.».
Руньон, докторська дисертація якого фокусується на зміні ландшафтів Місяця і Марса, привів групу з шести авторів з п’яти установ до складання проекту нового визначення «планети» і обґрунтуванню цього визначення. Обидва будуть представлені на стендовій сесії Місячної і планетарної наукової конференції. У Руньона буде не менше трьох годин, щоб відповісти на всі питання.
Всі автори, яких зібрав Руньон, входять у наукову команду місії «Нові горизонти» до Плутона, яка проводилася під чуйним контролем NASA. Влітку 2015 року космічний апарат «Нові горизонти» першим в історії облетів Плутон майже в десяти мільярдів кілометрів від Землі, підійшов до «планети» дуже близько і відправив на Землю перші знімки з близької відстані.
Руньон і його співавтори виступають за визначення «планети», яке фокусується на внутрішніх якостях самого тіла, а не на зовнішніх факторах, таких як його орбіта або інші об’єкти поблизу. Вони визначають планету як «субзоряне масивне тіло, яке ніколи не зазнавало ядерного синтезу» і володіє достатньою гравітаційною вагою для підтримання приблизно круглої форми.
Це визначення відрізняється від визначення МАС тим, що в ньому немає посилання на околиці небесного тіла. Ця частина формулювання МАС від 2006 року, яка вимагає, щоб планета і її супутники рухалися по своїй орбіті — виключила Плутон. В іншому Плутон відповідає визначенню МАС: він обертається навколо Сонця, він досить масивний, щоб гравітація зробила його круглим.
Алан Стерн, головний дослідник місії «Нові горизонти», в минулому стверджував, що визначення МАС також виключає Землю, Марс, Юпітер і Нептун, які ділять свої орбіти з астероїдами. Пропоноване нове геофізичне визначення виключає зірки, чорні діри, астероїди і метеорити, але включає в себе багато чого іншого в нашій Сонячній системі. Воно могло б розширити список наших планет з восьми до ста десяти.
Таке розширення робить нове визначення привабливим, на думку Руньона. Він каже, що хотів би, щоб громадськість більше займалася дослідженням Сонячної системи. Оскільки саме слово «планета» несе «психологічну вагу», він вважає, що більша кількість планет могла б сприяти суспільному інтересу.
Нове визначення, яке не вимагає схвалення центрального керівного органу, також більш корисне планетологам. Більшість із них тісно пов’язані з геологією та іншими науками про Землю, тому їм більше припаде до душі нове геофізичне визначення, ніж астрономічне визначення МАС.