Радарні дослідження глибин Гренландського льодовикового щита виявили загадкові шлейфоподібні структури, які, ймовірно, є наслідком теплової конвекції всередині масивної крижаної товщі.
Ці структури вперше описали у 2014 році після аналізу даних радару, що проникає крізь лід. Такий метод дозволяє картографувати внутрішні шари, сформовані поступовим накопиченням снігу. Кожен шар містить відмінності у складі пилу, попелу та кислотності. Виявлені викривлення не відповідали рельєфу корінної породи, що поставило під сумнів попередні гіпотези.
Моделювання показало відповідність цих форм процесу теплової конвекції — «перенесенню тепла через рух нагрітої речовини вгору». «Виявити, що теплова конвекція може відбуватися всередині льодовикового щита, дещо суперечить нашій інтуїції», — наголосив гляціолог Роберт Лоу. Для перевірки вчені застосували геодинамічний пакет, який зазвичай використовують для дослідження мантії Землі. У цифровій моделі товщиною 2,5 км за певних умов виникали висхідні льодові «шлейфи».
Джерелом тепла може бути геотермічний потік, пов’язаний із радіоактивним розпадом у земній корі. Під ізоляційним шаром льоду це тепло накопичується тисячоліттями. «Це нагадує киплячу каструлю з макаронами», — образно пояснив кліматолог Андреас Борн. Водночас лід залишається твердим і рухається повільно, у масштабах тисяч років.
Якщо конвекція справді відбувається, це може вплинути на стабільність льодовикового щита та прогнози підвищення рівня моря. Краще розуміння внутрішньої динаміки допоможе точніше оцінити майбутні зміни кліматичної системи. Результати дослідження опубліковані в журналі The Cryosphere.