Приховані порушення дихання можуть суттєво посилювати симптоми синдрому хронічної втоми та залишатися непоміченими роками.
Синдром хронічної втоми супроводжується «пост-напруженим нездужанням», яке визначають як «різке погіршення стану після фізичного або розумового навантаження». Пацієнти часто скаржаться на втому, запаморочення та «туман» у голові. Нові дані вказують на ще один чинник. Ним виявилося дихання.
Дослідники виявили «дисфункціональне дихання», тобто «порушений ритм і координацію дихальних рухів без явної легеневої хвороби». Майже половина пацієнтів мали такі розлади. Вони часто не усвідомлювали цього. Проблема могла виникати навіть у стані спокою.
«Майже половина наших пацієнтів мали певні розлади дихання», — зазначив Бенджамін Нательсон. Ці порушення раніше майже не враховувалися. Водночас вони могли прямо впливати на тяжкість симптомів. Це змінює підхід до діагностики.
У дослідженні порівняли 57 людей із хронічною втомою та здорову контрольну групу. Учасники проходили «кардіопульмональне тестування», тобто «оцінку роботи серця, легень і споживання кисню під навантаженням». Рівень споживання кисню був подібним. Проте патерни дихання суттєво різнилися.
У 71 % пацієнтів зафіксували гіпервентиляцію, дисфункціональне дихання або їх поєднання. У контрольній групі такі порушення були поодинокими. Деякі учасники мали обидва стани одночасно. Це посилювало задишку та втому.
«Пацієнти можуть мати дисфункціональне дихання, не усвідомлюючи цього», — пояснила Донна Манчіні. Обидва порушення здатні викликати симптоми, схожі на хронічну втому. Запаморочення і тривога лише ускладнюють картину. Це створює замкнене коло.
Дослідники пов’язують проблему з «дисфункцією вегетативної нервової системи», тобто «порушенням регуляції серця, судин і дихання». Вона часто проявляється ортостатичною непереносимістю. Це може пришвидшувати дихання. У результаті стан погіршується після навантажень.
Висновки відкривають нові можливості терапії. Дихальні вправи, плавання або біозворотний зв’язок можуть допомогти частині пацієнтів. Корекція дихання може стати несподівано ефективним інструментом. Дослідження лише починають змінювати уявлення про цю складну хворобу.