Згоряння ступеня ракети Falcon 9 у верхніх шарах атмосфери продемонструвало новий тип антропогенного металевого забруднення, яке потенційно загрожує озоновому шару та кліматичному балансу.
У лютому 2025 року верхній ступінь Falcon 9 неконтрольовано увійшов в атмосферу над північною Атлантикою. Дослідники з Leibniz Institute of Atmospheric Physics зафіксували 10-кратне зростання концентрації літію у верхній атмосфері через 20 годин після події. «Лідар» — це метод лазерного зондування атмосфери — дозволив простежити металевий шлейф на 1600 кілометрів. Це перший випадок прямого пов’язання конкретного входу апарата з вимірюваним хімічним слідом.
За оцінками, унаслідок згоряння в атмосферу потрапило близько 30 кг літію та значні обсяги алюмінію. Випарений алюміній утворює «оксид алюмінію» — частинки, що каталізують руйнування озону через реакції з хлорвмісними радикалами. «Частинки можуть каталізувати руйнування озонового шару… але все це недостатньо вивчено», — зазначає Робін Вінг. Руйнування «озонового шару» означає зменшення концентрації стратосферного озону, який поглинає ультрафіолетове випромінювання.
Кількість супутників стрімко зростає: на орбіті вже понад 14 000 апаратів, включно з угрупованнями Starlink та проєктом Kuiper від Amazon. Наприкінці служби більшість з них згорає в атмосфері. За оцінками, маса частинок від космічного сміття може зрости у 50 разів протягом десятиліття. Верхні шари атмосфери дедалі більше піддаються антропогенному металевому навантаженню.
Оксиди металів також можуть виступати «ядрами конденсації» — поверхнями, на яких утворюються кристали льоду у перистих хмарах. Такі хмари здатні затримувати теплове випромінювання та посилювати потепління. «Нам потрібно трохи подумати про те, що ми робимо, перш ніж це робити», — підкреслює Вінг. Потенційні рішення включають зміну матеріалів конструкцій або використання «цвинтарних орбіт» для частини апаратів.