Нещодавно вчені підрахували, що у поруч сидячих пасажирів літака ризик заразитися грипом підвищується на вісімдесят відсотків. Тривалий політ загрожує загостренням тромбофлебіту. Боятися ж високої радіації, навпаки, не варто. Що відбувається з організмом в польоті і як це відбивається на здоров’я.
Синдром економ-класу
На великій висоті організм виявляється в досить специфічних умовах. В першу чергу позначається знижений парціальний тиск кисню. Саме тому високогірні альпіністи використовують кисневі маски. В герметичному салоні пасажирського лайнера підтримується тиск приблизно на висоті 1800-2400 метрів над рівнем моря. Це терпимо, але все-таки нижче того, до чого звикло більшість живуть на рівнинах та узбережжях.
По мірі набору висоти, коли тиск в літаку зменшується, організм починає трошки “закипати”. Розчинені у наших рідинах гази утворюють бульбашки і рвуться назовні. Деякі відчувають це як легке поколювання у вухах або навіть метеоризм кишківнику. Зниження літака, навпаки, відчувається як тиск на барабанні перетинки, пазухи носа, що може виявитися болючим. В цілому ж переважна більшість пасажирів переносить ці перепади тиску нормально.
Не страшна й інша проблема на великій висоті — мороз нижче п’ятдесяти градусів Цельсія. У літаку підтримується комфортна температура. А ось вологість мала — всього приблизно двадцять відсотків. З-за цього під час польоту нерідко виникають відчуття сухості шкіри, подразнення носоглотки, кашель, чхання.
Втім, це дрібниці у порівнянні з гіподинамією — малою рухливістю. Сидіти в одному положенні у вузькому кріслі навіть короткий час некомфортно, а якщо політ триває більше трьох годин, ще й небезпечно.
У положенні сидячи перетискаються артерії, судини, порушується кровообіг. Це може викликати застій лімфи і, як наслідок, набряк ніг навіть у здорової людини, не кажучи вже про тих, хто страждає такими системними захворюваннями, як порушення серцево-судинної системи, функцій печінки, нирок.
Гіподинамія загрожує загостренням або виникненням тромбофлебіту — запалення стінок вен, що призводить до утворення тромбів. Страждають головним чином ті, хто подорожує економкласом. Ось чому літнім і всім, хто в групі ризику, лікарі рекомендують бинтувати ноги або надягати компресійні панчохи. Вони здавлюють поверхневі вени, і кров спрямовується по глибоких венах. Корисно також періодично розминатися, проходжуватися по салону, більше пити.
Вчені з Федерального університету Мінас-Жерайс (Бразилія) відзначають, що умови на борту вельми сприяють тромбофлебіту, який може розвинутися через дні і тижні після перельоту: нерухомість, висотна гіпоксія (з-за низького парціального тиску кисню), низька вологість. Крім того, в групі ризику перебувають люди з зайвою вагою, ті, хто приймає гормональні контрацептиви або замісну гормональну терапію, у кого рак. Грають роль також генетична схильність до тромбозів, вік, шкідливі звички та багато іншого.
Багато несприятливі фактори залежать від тривалості і висоти польоту
Доза випромінювання
Сонячне і особливо космічне випромінювання здатне пошкоджувати клітини ДНК. Звичайно, у організму є безліч механізмів відновлення, “ремонту” носіїв генетичної інформації. Але якщо пошкоджень занадто багато або вони дуже сильні, як, наприклад, двохниткові розриви ДНК, тканини не встигають регенеруватися, в генах накопичуються мутації, що тягне за собою проблеми зі здоров’ям і поведінкою.
На Землі від космічних променів, сонячного випромінювання нас захищає атмосфера. Чим вище ми піднімаємося, тим вона тонша, тим більше ми опромінюємося. Корпус літака затримує лише ультрафіолет, інші види більш жорсткого випромінювання проходять безперешкодно. Однак одержувані дози дуже малі: на годину приблизно три мікрозіверти.
В журналі Scientific American підрахували дозу випромінювання, яку отримує пасажир, який найбільш часто літає у світі. У 2017 році ним став бізнесмен Тому Стакері. За 14 років він налітав майже 30 мільйонів кілометрів. При цьому ризик розвитку раку у нього зріс лише на піввідсотка.
Доза випромінювання, отримана за час двох семигодинних перельотів, буде рівносильна тому, що організм отримає від одного рентгена грудної клітки.
Розрахунки показали, що реальний вплив радіації на внутрішні органи значно нижче, ніж показували “звичайні” дозиметри.
Від нежитю до трепанації
В королівський госпіталь міста Перт в Австралії звернувся 31-річний чоловік зі скаргами на закладеність носа, шум у вухах, болі в області обличчя. З’ясувалося, що він кожні два тижні літав літаком на роботу.
Лікарі запідозрили у нього запалення кістки за вухом (мастоїдит) і зробили комп’ютерну томографію голови. На знімку справа виявилася велика порожнина, заповнена повітрям. Хворому довелося робити трепанацію черепа.
Це лише четвертий описаний в науковій літературі випадок пневмоцефалії, пов’язаний з частими перельотами. Незважаючи на виняткову рідкість, вчені вважають, що люди, які часто літають, знаходяться в групі ризику.
В одному салоні з вірусом
Зміна часових поясів може збити внутрішній годинник організму. Людина буде відчувати безсоння, втому. Якщо будете весь день працювати і потім знову летіти, може накопичитися нервова напруга, стрес. Все це безпосередньо послаблює імунний захист, робить організм схильним до інфекцій. В такому стані навіть внутрішня мікрофлора може стати джерелом запалення, не кажучи вже про збудників небезпечних хвороб.
Те, що авіасполучення сприяє поширенню інфекцій, особливо небезпечних, відомо давно. Нинішній спалах кору в США багато в чому зобов’язаний приїжджим з інших країн, де ситуація з цим вірусним захворюванням неблагополучна. Про це заявили науковці з США, Канади та Австралії.
Якщо від кору більшість жителів розвинених країн захищають щеплення, то від інших інфекцій, як, наприклад, від лихоманки Денге, різних штамів грипу, захисту часто немає. Втім, і тут немає причини для паніки.
Вчені з Університету Еморі (США) вирішили оцінити ймовірність зараження грипом під час трансконтинентальних перельотів. Вони виходили з того, що інфекція передається повітряно-крапельним шляхом, тому пересування пасажирів і членів команди по салону сприяє її поширенню. Експеримент під час реальних перельотів показав, що у тих, хто сидить в безпосередній близькості від хворого, в межах одного ряду і двох крісел з боків, ризик зараження підвищується до 80 відсотків і більше. Для інших — лише три відсотки.