Папуги відомі своїми талантами в області імітації людської мови. Але хто з численних видів цих пернатих справжнісінька “птах-говорун”? Тепер вчені знають відповідь на це питання. Дослідження опубліковано в журналі Scientific Reports.
Африканський сірий папуга, або жако — визнаний талант серед папуг / © en.wikipedia.org
Папуги здатні повторювати людські звуки та слова, але наскільки добре вони це роблять? Скільки слів в середньому запам’ятовує “говіркий” папуга, чи правда, що самки вчаться гірше самців, чи розширюється словниковий запас птахів з віком, — на всі ці питання вирішили відповісти американські дослідники, які провели найбільший порівняльний аналіз вокальних можливостей 73 видів папуг.
Дані зібрали в рамках публічного наукового проекту “Що говорить Поллі?» (What Does Polly Say?): власники папуг заповнювали стандартну анкету, повідомляючи про кількість людських слів і фраз, які використовували їхні папуги, мелодії, що свистять птахами, та використання звуків людської мови в контексті. Це дозволило отримати відомості майже про 900 птахів.
Виявилося, вокальні можливості “Поллі” залежать від багатьох факторів, наприклад від виду папуги: деякі птахи, зокрема жако, запам’ятовували в середньому близько 60 слів, амазони і какаду — 20-30 слів, а ось кореллі і нерозлучники охочіше імітували звуки, а не слова. Водночас словниковий запас майже не залежав від віку птаха: 50-річні та п’ятирічні птахи одного виду були однаково «красномовні».
Що стосується статі, то тут результати різнилися в залежності від виду: у деяких папуг однаково охоче повторювали слова і самці, і самки, у хвилястих папужок самці виявилися «балакучіше» самок, а у жовтоголових амазонів, навпаки, самки розмовляли охочіше самців. Втім, дослідники не виключають, що в цьому питанні їх дані можуть бути спотворені самими власниками птахів: 74 відсотки опитаних, не впевнених у статі своїх вихованців, вказали їх як самців.
У багатьох папуг, таких як амазони, відрізнити самця від самки непросто / © ru.wikipedia.org
Також дослідники відзначили, що більшість птахів (близько 89 відсотків) вимовляли слова і звуки не випадковим чином, а у відповідному контексті: наприклад, заявляючи «Час їсти» побачивши обідній стіл, що накривається. Іншими словами, птахи не просто “патякають”, а й розуміють, що і коли говорити. Отримані дані можуть послужити основою для досліджень фізіологічних, нейробіологічних та еволюційних основ акустичної комунікації в природі.