Зниження споживання калорій давно пов’язують із продовженням тривалості життя, однак нове дослідження американських вчених, опубліковане в журналі Nature, вказує на те, що не лише схуднення та поліпшення метаболізму є ключовими чинниками цього процесу.
Учені провели експеримент на тисячі генетично різноманітних мишей, яких розділили на три групи: одна дотримувалася зниженого споживання калорій, друга — режиму інтервального голодування, а третя мала вільний доступ до їжі. Найбільше продовження життя на 40% спостерігалося у гризунів зі зниженим споживанням калорій. Вони не лише скинули вагу і покращили метаболічні показники, а й знизили рівень цукру в крові.
Однак новаторським висновком цього дослідження стало визнання того, що продовження життя залежить не лише від метаболічних змін. Як зазначив співавтор дослідження Гері Черчилль, ключову роль у цьому процесі відіграють фактори, пов’язані з імунітетом, функцією еритроцитів та генетично закладеною стійкістю до стресу.
Цікаво, що миші, які втратили найбільше ваги, демонстрували несподівану загибель у молодому віці, що підкреслює ризики занадто агресивного зниження ваги. Це свідчить про те, що баланс у підходах до зниження калорій є критично важливим.
Автори дослідження також наголошують на різниці між тривалістю життя та тривалістю здоров’я, підкреслюючи необхідність розробки стратегій, які зможуть одночасно збільшувати обидва показники. Наприклад, попередні дослідження вказували на зв’язок між різноманіттям кишкової мікробіоти та довголіттям, що також може впливати на загальний стан здоров’я.
Таким чином, дослідження пропонує нові підходи до розуміння того, як знижене споживання калорій впливає на тривалість життя, та підкреслює важливість генетичних і імунологічних факторів для досягнення довготривалого здоров’я.