На відміну від звичайних вітряків, які мають низький коефіцієнт перетворення енергії (до 40%), у вітрових панелей такий коефіцієнт складе від 50 до 60%.
Олександр Приймак з Луцька працює над створенням незвичайних вітрових панелей. Вони являють собою модульну конструкцію, частини якої можна за бажанням додати або знімати.
“Приміром, потужність закріплених на стіні вітрових панелей можна збільшувати поступово, не знімаючи всієї конструкції, — підкреслює винахідник. – Відповідно, зайві панелі можна від’єднати,” – пояснює Олександр Приймак.
На відміну від вітряків такі панелі займають мало місця і безпечні для птахів.
Принцип роботи вітрових панелей виглядає приблизно так: два ряди лопатей, розташованих під кутом 45 градусів до вітру рухаються вертикально. Коли вітер потрапляє на перший ряд лопатей, то він штовхає їх вниз, потім частина вітру, яка залишилася, відбивається і потрапляє на другий ряд лопатей і штовхає їх вгору: тобто вітровий потік використовується двічі і максимально віддає свою кінетичну енергію.
Оскільки два ряди лопатей будуть закріплені на стіні будинку на краях по ланцюгу, то вся конструкція буде рухатися в одному напрямку.
“Лопаті будуть або з скловолокна, або з вуглепластика, завдяки чому конструкція не буде замерзати чи забиватися снігом у зимовий період, — каже винахідник. — Вітрову панель також можна буде встановити вздовж дороги або узбережжя, що значно економить площу порівняно з традиційними вітряними млинами.”
Згідно з попередніми розрахунками, вітрові панелі починають сприймати вітер від 3 м/с, а у Волинській області середньорічна швидкість вітру — 4,5 м/с.
Варто відзначити, що вітрова панель українця була представлена на конкурсі ClimateLaunchpad. Завдяки участі у фіналі конкурсу, який проходив в Одесі, Олександр Приймак познайомився з представниками лабораторії нових продуктів DIY LAB, які зацікавилися його винаходом і пообіцяли підтримку.
Термін окупності вітрової панелі складає від чотирьох до шести років.