У сценарії ядерної війни, коли значне похолодання, відоме як ядерна зима, може знизити середню глобальну температуру на дев’ять градусів за Цельсієм, дослідники вивчили інноваційне рішення для забезпечення продовольчої безпеки. Це явище, спричинене викидом сажі і твердих частинок в атмосферу від вибухів і подальших пожеж, не лише знизить температуру, але й створить загрозу для фотосинтезу, що вплине на життєздатність наземного сільського господарства.
Дослідження, проведене під керівництвом Флоріана Ульріха Йена з Університету Гіссена і опубліковане в журналі “Earth’s Future“, зосереджується на вирощуванні водоростей як потенційного джерела їжі. Враховуючи прогнозоване різке скорочення виробництва продуктів харчування на суші – до 90% згідно з результатами моделювання – дослідники звернули увагу на океанічні екосистеми, які вже зараз формують харчову базу для мільярдів людей. Однак реакція цих екосистем на атмосферне забруднення залишається значною мірою невизначеною.
Дослідження команди показало, що охолоджуючий ефект ядерної зими може не придушити, а навпаки, прискорити ріст водоростей у багатьох регіонах. Це пов’язано з тим, що нижчі температури повітря охолоджують верхні шари води, посилюючи вертикальне перемішування і приносячи більше поживних речовин на поверхню. Отже, тропічні та субтропічні широти океану стають ідеальними місцями для водоростевих ферм.
У дослідженні стверджується, що за умови швидкого нарощування виробництва водоростей у цих регіонах, продовольча безпека може бути досягнута протягом 9-14 місяців. Основною проблемою в цьому процесі буде не вирощування водоростей, які, як було доведено, процвітають у широкому діапазоні умов і мають високі темпи зростання, а розвиток інфраструктури марикультури.
Втім, не всі дослідження настільки ж оптимістичні щодо потенціалу океану як основного джерела їжі після ядерного конфлікту. Наприклад, дослідження, проведене в Іспанії, показує, що навіть локальний ядерний конфлікт може призвести до значного скорочення світового вилову риби – на 70% за кілька років.