Європейський космічний апарат Solar Orbiter зіткнувся з потужним корональним викидом маси на Сонці при здійсненні гравітаційного маневру біля Венери.
Рано вранці 4 вересня зонд Solar Orbiter пролетів повз Венери, щоб зробити гравітаційний маневр, який змінює орбіту космічного корабля, наближаючи його до Сонця. За два дні до максимального зближення Сонце обрушило на апарат і планету потужний викид корональної маси, повідомляє Європейське космічне агентство. Зібрані дані розкривають подробиці про це явище.
Незважаючи на потужність удару сонячна обсерваторія встояла перед впливом і гравітаційний маневр пройшов точно за планом. Solar Orbiter спроектований таким чином, щоб витримувати і вимірювати сильні спалахи нашої зірки. На відміну від зонда планеті дісталося більше: корональні викиди маси руйнують атмосферу Венери, захоплюючи частину газів з собою.
Корональний викид маси зі зворотного боку сонця в напрямку Венери. Зображення: ESA / NASA SOHO
Хоча частина дослідницьких апаратів Solar Orbiter були відключені перед зближенням з Венерою, щоб захистити їх від розсіяного сонячного світла, відбитого від поверхні планети. Інші продовжували працювати реєструючи, серед іншого, збільшення кількості частинок сонячної енергії навколо корабля.
Дані, надіслані Solar Orbiter на Землю, показують, як змінюється навколишній простір під час шторму. Зонд зафіксував велику кількість частинок, в основному протонів і електронів, а також іонізованих атомів гелію. Всі ці частинки були розігнані до релятивістських швидкостей (близьких до швидкості світла).
Дослідники відзначають, що саме ці частинки становлять найбільшу радіаційну небезпеку для астронавтів і космічних кораблів. Покращене розуміння поширення частинок під час корональних викидів маси дозволить розробити заходи захисту для майбутніх космічних місій і краще передбачати вплив спалахів на земну погоду.
Карта місії Solar Orbiter. Відео: ESA
Solar Orbiter – автоматичний космічний апарат, призначений для дослідження Сонця. Він був відправлений у космос на початку 2020 року. Дослідницькі апарати місії призначені для дистанційного спостереження за Сонцем і збору даних на місці. Такий підхід дозволяє зіставляти спостережувані на Сонці події зі змінами в сонячному вітрі, що обриває зонд.
Космічний апарат використовує гравітаційне зближення з Венерою, щоб спочатку зблизитися з Сонцем, а з 2025 року — вийти з площини екліптики планетарної системи і досліджувати полюси зірки.