Спостереження підтверджують існування шару розплавленої мантії в надрах супутника Землі.
Дослідники виявили нові докази існування частково розплавленого шару в глибинах Місяця. Аналіз приливних ефектів, що впливають на гравітаційне поле супутника Землі, підтверджує раніше висловлену гіпотезу.
Вчені вперше виміряли не тільки щомісячні, а й річні зміни місячної гравітації, використовуючи дані супутникових місій NASA – Gravity Recovery and Interior Laboratory (GRAIL) і Lunar Reconnaissance Orbiter. Аналіз показав, що без урахування більш м’якого шару в основі мантії неможливо пояснити спостережувані гравітаційні коливання.
Дослідники припускають, що м’який шар може складатися з багатого титаном матеріалу, відомого як ільменіт, і він повинен перебувати в частково розплавленому стані. Іншими словами, вельми ймовірне існування частково липкого глибокого шару мантії.
Ілюстрація структури Місяця. Зображення: NASA/Theophilus Britt Griswold, with input from Sander Goossens, Isamu Matsuyama, Gael Cascioli, and Erwan Mazarico
Це відкриття важливе для розуміння структури, походження та еволюції Місяця. Існування частково розплавленого шару на кордоні мантії і ядра може пояснити деякі особливості місячної геології і допомогти в уточненні моделей формування супутника. Крім того, наявність “гарячої серцевини” Місяця ставить нові питання про джерело тепла, що підтримує цей шар у розплавленому стані протягом мільярдів років.