Всесвіт

Зонд “Ейнштейн” показав першу партію рідкісних космічних фото

Зорі, що спалахують, спалахи чорних дір і гамма-промені – це лише частина космічної екзотики, за якою полюватиме зонд “Ейнштейн”.

Спільна китайсько-європейська місія зонд “Ейнштейн” успішно спостерігає за Всесвітом за допомогою телескопа, конструкція якого імітує очі омара.

Його запустили 9 січня, зараз він проходить випробування і калібрування інструментів на орбіті Землі на висоті 600 км. Перші спостереження представили на симпозіумі в Пекіні.

Проблема з рентгенівськими променями полягає в тому, що їхня енергія настільки висока, що їх важко вловити стандартним детектором. Лінзи не працюють, тому що рентгенівські промені занадто сильні, щоб їх легко переломити. Виявити рентгенівські промені можна тільки тоді, коли вони падають на відбивну поверхню під невеликим кутом. Звідти їх треба направити на спеціальний рентгенівський детектор.

Проблема цього механізму в тому, що зазвичай рентгенівський телескоп фіксує рентгенівські промені тільки у вузькому полі зору. За його межами промені падали б під занадто великим кутом.

На вирішення проблеми вчених надихнули очі омарів. Людські діють за принципом заломлення через кришталик. З іншого боку, очі омарів являють собою сукупність крихітних трубочок, розташованих у вигляді паралельних квадратних пор на поверхні очей. Кожна з них спрямована в різному напрямку. Світло потрапляє в трубки і відбивається на сітківку.

І, якщо людський зір охоплює поле зору близько 120 градусів, в омарів він панорамний – на 180 градусів.

На час роботи зонд “Ейнштейна” встиг сфотографувати кілька вражаючих і рідкісних об’єктів.

Наприклад, кульове скупчення Омега Центавра. Рентгенівські промені випускаються з подвійних систем, де матеріал зірки акреціюється на нейтронну зірку або чорну діру (на фото нижче).

Image credit: Chinese Academy of Sciences

Також телескоп зробив панорамний знімок Чумацького Шляху в рентгенівських променях (на фото нижче).

Image credit: EPSC/NAO-CAS/DSS/ESO

Також на орбіті зонд сфотографував наднову Puppis A.

Image credit: Chinese Academy of Sciences


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button