Вчені з’ясували, що собаки можуть усвідомлювати, що знаходяться в ситуації, для вирішення якої їм не вистачає інформації. Біологи вважали, що подібні метакогнітивні здібності властиві лише для приматів.
В рамках нової роботи вчені вирішили дослідити метакогнітивні здібності собак, тобто те, чи усвідомлюють вони свої знання. В ході експерименту автори клали за одну з двох ширм з вузькою щілиною нагороду — їжу або іграшку. У деяких випадках випробувана собака бачила, куди людина кладе предмет, а в інших — ні. Вчені визначали вірогідність, з якою собаки спочатку подивляться в щілину, перед тим як робити вибір. Людина і шимпанзе зазвичай користуються такою можливістю, тобто розуміють, що знань про ситуацію у них недостатньо.
Деякі дослідники вважають, що подібна поведінка у собак — лише наслідок інстинктів, а про метакогнітивні процеси нічого не говорить. Ідея експерименту зі захованими цінностями полягала в аналогії з «ефектом паспорта», описаної для людей і інших великих мавп. Вона полягає в тому, що цінний предмет ми шукаємо більш ретельно, ніж незначний. Якщо собаки також будуть з різною ймовірністю підглядати в залежності від цінності предмета, то це спростує ідею про інстинктивну поведінку.
У результаті виявилося, що якщо собаки не знають, де знаходиться предмет, то значно частіше заглядають у щілину. Також виявилося, що вони частіше підглядають, якщо шукають іграшку. Проте така перевірка не завжди збільшувала успіх.
У першому варіанті завдання, коли ховали їжу або іграшку, підглядання дозволяло собакам частіше вибрати правильний варіант. Тим не менш, у другому варіанті, коли ховали їжу різної цінності, підглядання не допомагало собакам обрати найкращу опцію. Автори вважають, що це може бути пов’язано з надмірною збудливістю собак і бажанням знайти нагороду. В цілому автори приходять до висновку, що собаки до певної міри підлаштовують свою поведінку під конкретну задачу, але поступаються в цьому приматам.