Під крижаною поверхнею супутника Сатурна ховається внутрішній океан, вважають планетологи.
Поцяткована кратерами зовнішня «облочка» Мімаса приховує глобальний океан, що покриває всю поверхню супутника Сатурна. Такого висновку дійшли планетологи з Франції та Великобританії, проаналізувавши рухи супутника орбітою навколо планети. Новий водний світ збільшує шанси на зародження позаземного життя.
Мімас — невеликий супутник: його діаметр лише близько 400 км, приблизно в 10 разів менший, ніж у Місяця. Покрита кратерами поверхня супутника не давала жодних натяків на прихований океан, зазначають вчені. Проте коливання орбіти Мімаса, виявлені внаслідок багаторічних спостережень за системою Сатурна станцією НАСА «Кассіні», вказують, що на глибині 20–30 км під поверхнею супутника має ховатися рідка вода.
Якби океан існував довше, він уже почав впливати на крижану поверхню Мімаса, додають дослідники. Наприклад, вона почала б розколюватися, як це відбувається на Європі чи Енцеладі. Планетологи вважають, що в недавньому минулому супутник рухався витягнутою орбітою. Гравітаційна взаємодія з іншими супутниками Сатурна нагріло Мімас, розплавило його внутрішню частину та сформувало океан.
Формування океану на Мімасі
Відкриття молодого океану Мімас має важливе значення для розуміння потенціалу життя за межами Землі. Це передбачає, що навіть невеликі, здавалося б, неактивні супутники можуть містити приховані океани, в яких внутрішнє тепло може підтримувати важливі умови для життя. Отже, ймовірність виявлення позаземного життя вища.