У місті молодий яструб Купера пристосувався до світлофорів, використовуючи їх як прикриття та сигнал для полювання.
Дослідження доктора Володимира Дінеца, науковця з Університету Теннессі, демонструє приклад поведінкової інновації в умовах урбанізації. Молодий яструб Купера (Accipiter cooperii) навчився використовувати затори на перехресті як маскування для атак. Він діяв точно: злітав на дерево, чекав сигналу для пішоходів, а тоді стрімко кидався на здобич. «Це траплялося тільки після того, як хтось натискав кнопку пішохідного переходу», – пояснює Дінец.
Особливістю цього полювання є те, що хижак не бачить жертву заздалегідь. Він орієнтується на звуковий сигнал, що запускає «ланцюг дій», завершений успішною атакою. Така поведінка свідчить про високу когнітивну гнучкість і здатність до навчання – рідкісні риси серед птахів-хижаків. «Хижак мав покладатися на пам’ять, щоб розрахувати траєкторію польоту і місце удару», зазначає дослідник.
Урбанізація створює ризики для птахів, але водночас відкриває нові екологічні ніші. Яструб Купера, хоча й прибулець у місто, швидко освоюється у новому середовищі. «Це був незрілий птах, який прилетів до міста лише кілька тижнів тому, але вже з’ясував, як користуватися світлофорами», підкреслює Дінец. Це підтверджує, що адаптивність є ключем до виживання у зміненому середовищі.
Загалом дослідження вказує на те, що птахи уважно стежать за людьми і здатні вбудовувати людські сигнали в свою поведінку. «Я думаю, що мої спостереження показують, що яструби Купера виживають і процвітають [у містах], принаймні частково, завдяки своїй високій інтелектуальній здібності», резюмує автор дослідження.