До середини століття в Україні внаслідок кліматичних змін може суттєво знизитися врожайність основних сільськогосподарських культур.
Про це йдеться в новому дослідженні Світового банку про вплив зміни клімату на економіку України. Доповідь на тему “Україна: підвищення стійкості до клімату в сільському та лісовому господарстві” CБ опублікував у середу, 9 лютого.
“Цей новаторський аналіз не лише надає детальні прогнози щодо зміни клімату для України, але й проливає світло, який вплив кліматичні зміни матимуть на її сільське господарство, а також на доходи домашніх господарств і показники бідності”, — зауважили у Світовому банку.
Аналітики вважають, що до середини століття внаслідок різних чинників, зокрема й зміни клімату, спостерігатиметься зниження врожайності основних сільськогосподарських культур України, серед них — ячменю, кукурудзи та соняшника.
“Проте врожайність озимої пшениці на півночі та північному заході України до 2050 року може зрости на 20-40 % порівняно з 2010 роком”, — ідеться у звіті.
Згідно з прогнозами, також значно скоротяться площі, придатні для вирощування ялини, бука, сосни та дуба — ключових порід деревини в Україні.
Окрім того, зі зміною клімату, ймовірно, зростатиме загроза лісових пожеж і значного поширення деяких видів комах.
За даними дослідження, середня температура в Україні може підвищитися на понад 4°C до кінця XXI століття. Це супроводжуватиметься вологішою зимою та сухішим літом, а також значними коливаннями в різних регіонах України.
Прогнозується, що в південному степу буде різке щорічне збільшення кількості тропічних ночей і спекотних днів. Підвищення температури влітку може призвести до спеки та посилення посушливості на півдні та сході України. Навіть із деякими заходами щодо пом’якшення клімату кількість морозних днів і ночей у південному регіоні зменшиться.
У звіті сказано, що внаслідок зміни клімату найбільших утрат в Україні зазнають Черкаська, Херсонська, Кіровоградська, Полтавська та Вінницька області.
Для зменшення потенційного негативного впливу Світовий банк рекомендує Україні докласти зусиль у трьох конкретних напрямах:
- зміцненні інституцій, політики та планування;
- підвищенні наукового й дослідницького потенціалу;
- сприянні переходу до кліматично збалансованого сільського й лісового господарства.
Для зміцнення інституцій пропонується створити на базі Мінагрополітики України механізм інтеграції зусиль, пов’язаних зі зміною клімату. Це потрібно для “підтримки ефективної та узгодженої кліматичної політики, а також програм для фермерів”.
Що стосується розширення наукового потенціалу, пропонується посилити можливості Укргідрометцентру та Українського гідрометеорологічного інституту.
Пропозиції щодо кліматично збалансованого сільського й лісового господарства передбачають передусім краще управління ґрунтами та водою.
Натхнення: ecopolitic.com.ua