Дослідники спостерігають, що крижаний покрив Гренландії дуже швидко тане: тала вода падає з поверхні до основи. Автори порівняли це з найбільшою греблею в світі.
Міжнародна група вчених виявила, що тала вода, яка спускається з поверхні крижаного покриву на дно, утворює тепло. Це призводить до того, що процес танення прискорюється.
Ефект талої води сильно впливає на рух льодовиків і кількість льоду, що скидається в океан. Але виміряти умови під кілометровим шаром льоду – це складне завдання, особливо в Гренландії – там льодовики рухаються найшвидше. Автори нової роботи з’ясували, що гравітаційна енергія, яка утворюється на поверхні від талої води, перетворюється на тепло.
Щоліта тисячі озер і струмків з талою водою утворюються на поверхні крижаного покриву Гренландії. Вода стікає на дно крижаного покриву, провалюється через тріщини, які з’являються в льоду. Дослідники вивчили ці озера з талою водою і вплив, який вони надають на загальну поведінку крижаного покриву.
Для вимірювання швидкості базального танення дослідники використовували фазочутливе радіоехо – зондування – це метод, розроблений в Британській антарктичній службі, раніше його застосовували для вивчення плавучих крижаних покривів в Антарктиді.
Дослідники підрахували, що влітку 2014 року в русло льодовика щодня надходило до 82 млн кубометрів талої води. За їхніми оцінками, потужність, вироблена падаючою водою в пікові періоди танення, була порівнянна з потужністю найбільшої у світі гідроелектростанції.
Площа танення на льодовику в розпал літа збільшується до 1 млн км3, в результаті крижаний покрив Гренландії виробляє більше гідроенергії, ніж десять найбільших гідроелектростанцій світу разом узятих.