Вчені змогли засікти викривлення порожнього простору, створене цілою галактикою, з безпрецедентною точністю, що підтвердило ефективність теорії відносності Ейнштейна в надрозмірних масштабах.
©Wikipedia
Астрономи поєднали дані Дуже великого телескопа Південно-європейської обсерваторії з даними космічного телескопа «Хаббл» для вивчення викривлення світла сусідньої галактики відповідно до ейнштейнівського пояснення гравітації. По суті, експеримент був масштабною версією знаменитого тесту, проведеного в 1919 році сером Артуром Еддінгтоном, який використовував розподіл зоряного світла Сонця під час його затемнення для визначення того, наскільки маса зірки викривила його напрямок. Результати приголомшили громадськість, і ім’я Альберта Ейнштейна було зафіксовано в історії завдяки його загальній теорії відносності (ЗТВ).
Відтоді математика, що описує масивні об’єкти, які залишають «вм’ятини» в полотні простору-часу, неодноразово вражала своїми результатами, але вони стосувалися тільки об’єктів, які були не крупніше зірок. Проте немає вагомих причин вважати, що теорії Ейнштейна не будуть актуальними щодо більших об’єктів.
І хоча лінзуючі ефекти цілих галактик періодично знаходили практичне застосування, ніхто не вимірював цей феномен для точного визначення виробленого ними абсолютного викривлення. Саме з цією метою команда використовувала дані про галактику ESO325-G, що знаходиться приблизно в 500 мільйонах світлових років від Землі. У космічних масштабах це зовсім близько.
Об’єкт затьмарив іншу галактику таким чином, що фоновому світлу довелося слідувати круговим шляхом, створеним ESO325-G. Потім астрономи виміряли зірки лінзуючої галактики, щоб визначити її масу, використовуючи співвідношення між її загальною гравітацією та зоряною інерцією.
Результат підтвердив те, що прогнозує ЗТВ, з точністю до 9%. Не варто думати, що це занадто велика похибка: вона знаходиться в межах очікуваного при таких тестах.
Отримання переконливих результатів надає астрономам додаткову впевненість у тому, що дані, отримані через гравітаційні лінзи галактик, точні настільки, наскільки вони передбачали.