Вченим вдалося остаточно розібратися в причині специфічного запаху, що виникає після дощу. Цей запах — результат симбіозу між бактеріями роду стрептоміцини і колемболами, що виник 500 мільйонів років тому, — дрібними членистоногими, відомими також як ногохвістки.
Характерний запах, званий петрикором, виробляє геосмін — побічний продукт життєдіяльності бактерій. Геосмін є основним компонентом масел, які виділяють деякі рослини в посушливий період. Олії потрапляють у ґрунт, а потім, під час дощу, розносяться по повітрю у вигляді ароматного аерозолю.
Вся ця механіка процесу була відома науковцям ще з 1960-х років минулого століття, але тепер вони змогли встановити призначення геосміна.
Стрептоміцини виділяють геосмін у момент своєї смерті і таким чином привертають ногохвісток, які ними харчуються. Під час процесу їжі ногохвістки захоплюють на свої тіла спори стрептоміцин, а потім розносять їх — так бактерії розмножуються.
Біохімічні взаємини стрептоміцин і ногохвісток, які налічують вже близько 500 мільйонів років, є і ще одна особливість. Стрептоміцини крім геосміна виробляють антибіотики, смертельні для інших організмів, але не для ногохвісток. Ці членистоногі володіють стійкістю завдяки біокаталізаторам.
Натхнення: www.popmech.ru