Гіксоси правили північною частиною Єгипту близько століття, після чого фараони відвоювали свою територію і прогнали загарбників назад в Передню Азію. Можливо, це міг бути прототип біблійного Виходу, коли ізраїльтяни покинули Єгипет і у підсумку досягли Землі обітованої.
Перше «іноземне» завоювання Давнього Єгипту, можливо, насправді могло бути скоєно кимось зі своїх жителів. Приблизно 3 600 років тому фараони ненадовго втратили контроль над північною частиною держави. Влада перейшла в руки гіксосів — правителів, які виглядали і поводилися як вихідці з області, що тягнеться від сучасної Сирії на півночі до Ізраїлю на півдні. Традиційне пояснення — гіксоси були загарбники-чужоземці. Але свіжий аналіз скелетів з їхньої древньої столиці дає альтернативну точку зору: гіксоси були народжені в Єгипті нащадками іммігрантів, які підняли заколот і захопили владу.
Фараони володарювали над Єгиптом приблизно 3100 року до н. е. до 30 р. до н. е.., але їх панування не завжди було абсолютним. Їх влада похитнулася близько 1800 року до н. е. після низки слабких фараонів, які ніяк не могли навести в країні порядок. За давнім текстам, вакуумом влади скористалися гіксоси, захопивши північний Єгипет і залишивши фараонам лише вузьку смугу землі на півдні.
Археологи знають, що гіксоси були несхожі на типових єгиптян: у них були імена, як у жителів сусіднього регіону Передньої Азії. Давні твори мистецтва зображують їх у довгих різнобарвних шатах, на відміну від білих накидок, які носили єгиптяни. Але що це були за люди, точно не ясно.
Пізніше фараони назвали гіксосів іноземними загарбниками, які силою захопили Північний Єгипет і принесли хаос і смуту. Але деякі історики вважають, що це була свого роду давньоєгипетська пропаганда.
У 1940-х роках дослідники виявили стародавню столицю гіксосів, Аваріс, в дельті Нілу приблизно в 120 кілометрах на північний схід від Каїра. У новому дослідженні археолог Кріс Стентіс (Chris Stantis) і її колеги з Борнмутського університету проаналізували зуби кістяків з поховань в Аварісі в надії з’ясувати, ким же насправді були гіксоси.
Зуби формуються в ранньому дитинстві, і в склад емалі входять мікроскопічні частинки стронцію з їжі. Порівнюючи баланс ізотопів стронцію в емалі з ізотопами у ґрунті регіону, дослідники можуть визначити, де виросла людина.
Дослідивши зуби 36 скелетів, похованих у Аварісі за 350 років до захоплення влади гіксосами, Стентіс і її колеги виявили, що 24 людини — як чоловіки, так і жінки — були іноземцями. Точно визначити, звідки вони родом дослідники не змогли, але вони вважають, що Єгипет залучав іммігрантів ще за сотні років до приходу до влади гіксосів. Дані зубів ще 35 осіб, похованих у Аварісі в період гіксосів, показують, що приплив мігрантів не вичерпався і після їх приходу до влади.
Таким чином, Стентіс припускає, що гіксоські правителі не обов’язково були іноземними загарбниками, а цілком могли бути вихідцями з іммігрантської спільноти, що складалася в Аварісі століттями, повідомила її команда в науковому журналі PLOS One.
Історик і археолог Анна-Латіфа Мурад (Anna-Latifa Mourad) із сіднейського Університету Маккуорі вважає, що цей висновок цілком розумний. Археологи майже не виявили в Аварісі свідоцтв боїв і руйнувань, без яких не обійшлося б, якщо у місто наскочили б іноземні загарбники.
Єгиптолог Орлі Голдвассер (Orly Goldwasser) з Єврейського університету в Єрусалимі вважає, що більшість іммігрантів прибули в Єгипет з миром. В одному зі своїх досліджень вона резюмувала, що вони могли навіть винайти алфавіт.
Їх прихід до влади, мабуть, пояснюється безсиллям фараонів і нездатністю контролювати цей регіон, вважає єгиптолог Джон Дарнелл (John Darnell) з Єльського університету.
Гіксоси правили близько століття, після чого фараони відвоювали свою територію назад. Дослідники припускають, що війська фараонів прогнали гіксосів назад в Передню Азію, і це міг бути прототип біблійного Виходу, коли ізраїльтяни покинули Єгипет і врешті-решт досягли Землі обітованої.
У загальному і цілому, хоча гіксоси володарювали лише сторіччя, вони, схоже, залишили свій слід у світовій культурі.
Натхнення: earth-chronicles.ru