Ви прийшли на вечірку – і зустріли людину, що народилася в один день з вами. Або зіткнулися на вулиці зі знайомим, про якого тільки що думали. Чи почули по радіо пісеньку, яку наспівували собі під ніс. Таких збігів в нашому житті відбувається чимало, і іноді вони воістину дивні… А що кажуть вчені?
Всупереч теорії ймовірності
Один з небагатьох, хто зважився дослідити природу збігів з наукової точки зору, – доктор Бернард Д. Бейтман, професор Віргінського університету, який раніше очолював відділення психіатрії в Міссурійському університеті.
Власне, феномен збігів намагалися вивчати і до Бейтмана. Так, засновник відділу статистики Гарвардського університету Фредерік Мостеллера і його колега Персі Дияконіс спробували обчислити ймовірність того, що у кількох чужих один одному людей, що зібралися разом, дні народження припадуть на один і той же день. Як відомо, у році 365 або 366 днів. Тобто, по ідеї, для того щоб в компанії точно виявилося хоча б двоє іменинників, число присутніх повинно перевищувати 366…
Читайте також: Чорна діра може бути дверима в альтернативну реальність
Тим не менше вчені з’ясували, що в компанії з 18 осіб шанси на те, що хоча б три з них з’явилися на світ в один день, становлять 50 на 50. У компанії з 88 людина хоча б двоє будуть мати однакову дату народження. А в компанії з 187 осіб дати народження повинні збігатися не менше ніж у чотирьох учасників.
Наукові різновиди
Бейтман підрозділяє збіги на кілька категорій. Перша – це синхронні збіги. Буквально термін «синхронність» означає «спільний одночасний рух». Професор описує реакцію на такий збіг як «диво, яке виникло, коли зовнішня подія відобразила виниклу в голові думку, хоча між ними немає прямого наслідкового зв’язку». Скажімо, ви раптом згадали вчительку з початкової школи, якої не бачили 20 років, і в той же день випадково зіткнулися з нею в магазині.
Серендипний (явище випадкового знаходження чогось удалого, особливо коли людина шукає щось інше – Вікіпедія) дієвий збіг призводить до того, що ви знаходите саме те, що шукали, причому не розумієте, яким чином це вийшло. Ви знаходите гаманець з грошима, коли маєте потребу в грошах, або якусь річ, яка вам терміново знадобилася. Чи вам на очі попадається оголошення про послугу, яку якраз шукаєте…
Серійні збіги являють собою цілу низку схожих збігів. Наприклад, люди виграють у лотерею набагато частіше, ніж можна припустити. Так, Мері Волленс з Торонто (Канада) у вересні 2006 року двічі стала переможницею, вписавши в лотерейний квиток цифри, побачені нею уві сні. У вересні 2013 року Діані і Керрі Кэрмайкл з Арізони другий раз дістався великий виграш у лотерею: вперше вони зірвали джекпот в 1995-м. Новий виграш припав дуже до речі, оскільки гроші від попереднього якраз закінчувалися.
“Феномен серійності відрізняється від серендипності і синхронності тим, що ця серія збігів відбувається в реальному світі, і людина її відзначає і запам’ятовує, – констатує Бейтман. – На відміну від синхронності тут немає елементу суб’єктивності. Цю серію збігів теоретично може перевірити будь-яка людина.”
Синхропатичні збіги – це феномен, коли ми на відстані відчуваємо, що відбувається з іншою людиною, уловлюємо її фізичні і емоційні переживання або навіть думки. Найчастіше таке відбувається між людьми, рідними по крові.
Читайте також: Щоб добитися підвищення, слід одягатися як начальник
З самим Бейтманом трапилася така історія. Коли його батько перебував при смерті, Бейтман, який у цей час був за тисячі кілометрів від нихі нічого не знав, раптом без видимої причини став задихатися. Згодом йому розповіли, що буквально в ті самі хвилини подібне сталося і з його батьком.
Особливо часто виникає такий зв’язок між однояйцевими близнюками. Навіть якщо вони не контактують один з одним, у них нерідко виявляються схожі долі.
Так, відомий випадок, коли брати-близнюки були розлучені ще в дитинстві. Їх усиновили різні сім’ї, які не були знайомі. Цікаво, що в обох випадках прийомні батьки назвали хлопчиків Джеймсами. Коли обидва Джеймса виросли, пішли працювати у правоохоронні органи. В обох було по два шлюби, причому у кожного першу дружину звали Лінда, другу – Бетті. Обидва дали своїм синам ім’я Джеймс Алан.
Нещодавно 29-річна мешканка штату Іллінойс Сара Санаган загинула в ДТП на тому ж місці, де 18 роками раніше загинула її рідна сестра-близнюк. В ніч на 26 травня 1996 року 11-річна Кері разом з друзями втекла з дому. На дорозі компанію дітей збив проїжджаючий пікап. Вижив лише один хлопчик, що отримав серйозні травми.
У березні 2014 року на автомобіль дорослої сестри Кері Сари зіткнувся з вантажівкою. Вона отримала травму голови, яка і стала причиною смерті. Водій вантажівки відбувся легкими ушкодженнями. Сталося це всього лише в кількох сотнях метрів від того місця, де загинула Кері.
Ще одна категорія – дієві корисні збіги, які доктор Бейтман ділить на два види. До першого з них відносяться збіги, які призводять до психологічних змін у людині. Так, одна жінка постійно зазнавала насильства з боку свого чоловіка.
Одного разу вона збиралася на чергову зустріч з чоловіком, який кожен раз просив у дружини пробачення, їз-за чого пані ніяк не могла з ним розлучитися. Їй подзвонила незнайомка, яка помилилася номером. Жінки розговорилися, і з’ясувалося, що та, яка зателефонувала, теж страждала через агресії свого співмешканця… Перша дама сприйняла це як знак – їй не слід більше прощати чоловіка. Зустрівшись з чоловіком, жінка повідомила йому про розлучення.
Читайте також: Сімейне насильство залишає генетичний відбиток на дітях
Другий різновид корисних збігів пов’язаний з випадками, коли люди, наприклад, знаходять втрачене, не роблячи для цього спеціальних зусиль.
Так, в дитинстві у Бейтмана загубився улюблений пес Снаппер. Протягом декількох годин юний Бернард не міг знайти собаку. Він навіть звернувся в поліцію, але там йому нічим не змогли допомогти. Плачучи, хлопчик сів на свій велосипед і помчав куди очі дивляться. І раптом він побачив, що Снаппер біжить по дорозі йому назустріч!
Випадковість чи закономірність?
Бейтман вважає, що оголошувати збіги не більше ніж випадковістю – «це визнати, що вони спочатку не мають значення або великої важливості. Без відповідних доказів такі заяви навряд чи можна вважати науковими».
“Велике число збігів виникає через приховані причини, які так і не вдається виявити, – вважає Бейтман. – Випадковість – це не пояснення, а просто констатація події.”
Можливо, генетика або астрологічні передумови підштовхують нас до тієї або іншої моделі поведінки. Тому в даній ситуації можна говорити не про збіги, а про якісь невідомі науці фактори, що впливають на долю. Так, Бейтман висуває гіпотезу про те, що в мозку кожної людини є вбудована система глобального позиціонування», яка дозволяє здійснювати потрібні дії і знаходити необхідні об’єкти. В якості прикладу професор наводить такий випадок. Якийсь студент мріяв про посаду наукового асистента в області досліджень з культурної антропології, але довго не міг знайти нічого підходящого.
Читайте також: Вчені прогнозують заміну офісного планктону роботами гуманоїдами вже через 5 років
Як-то раз йому довелося брати участь у марафоні. На змаганнях була присутня мати хлопця, яка випадково заговорила зі стоячим поруч чоловіком, який теж спостерігав за марафоном. Виявилося, що це антрополог і йому потрібен асистент! Скінчилося тим, що вчений найняв сина цієї жінки на роботу.
“Я думаю, що мати використовувала свій вроджений GPS, щоб знайти цього чоловіка, – вважає Бейтман.”
До речі, під час лабораторних дослідів над щурами grid-нейрони в мозку гризунів, розташовані поруч з гіпокампом, активізувалися в залежності від того, у яке місце поміщали піддослідних.
“Ці клітини відзначали розташування щури,” – вважає професор Бейтман.
На думку дослідника, якщо ми зрозуміємо закономірності, пов’язані зі збігами, то навчимося керувати процесом подій, обертаючи їх у свою користь. Наприклад, нам буде простіше знаходити потрібну інформацію, предмети і людей.