Біолог і психолог Кетрін Джонсон з Оксфордського університету провела велике міжнародне дослідження з метою з’ясувати взаємозв’язок між соціально-психологічними особливостями людини й композицією мікробіоти його кишечника.
У дослідженні брали участь 655 добровольців з 20 країн з п’яти континентів. Всі вони надали зразки для визначення складу мікробіоти, а потім заповнили об’ємний опитувальник, який повинен був виявити особливості їх персональної та соціальної поведінки, харчування, стану здоров’я, а також ряд інших соціодемографічних чинників.
Головний висновок, який вдалося отримати Кетрін Джонсон, підтвердив результати попередніх досліджень на тваринах — люди з активною соціальною поведінкою, підтримують велику кількість контактів і які багато подорожують мають більш різноманітну мікробіоту кишечника. Заодно з’ясувалося, що різноманітність мікробіоти позитивно корелює з експериментами в харчуванні, споживанням природних пре – і пробіотиків (але не пробіотичних добавок), а також з грудним вигодовуванням в дитячий період.
При цьому у людей, які страждають від стресу, підвищеної тривожності і неврозів мікробіота була досить бідною. Джонсон вказує на більш ранні дослідження показали, що стрес негативно впливає на корисні бактерії, що населяють кишечник, і припускає, що широка мережа соціальних контактів може відігравати роль своєрідного буфера, знижуючи це негативний вплив. На думку автора дослідження, опублікованого в Human Microbiome Journal, сучасне суспільство досить сильно стурбоване стримуванням поширення патогенних мікроорганізмів, але можливо, слід подумати також і про те, щоб надати і корисним бактеріям ширші можливості для розповсюдження.
Натхнення: www.popmech.ru