За допомогою зонда “Кассіні” планетологи виявили різницю у висоті хвиль та вмісті метану й етану в морях і річках на супутнику Сатурна Титані.
Титан, найбільший супутник Сатурна, має рідкі озера і моря, що робить його другим подібним тілом у Сонячній системі після Землі. Проте, на відміну від нашої планети, ці озера і моря складаються не з води, а з метану та етану. Вода на Титані є в основному у формі льоду в корі або рідкому вигляді в підповерхневому океані.
Моря і озера Титана зосереджені переважно в полярних регіонах і підживлюються річками, що наповнюються завдяки метановим дощам. Зонд “Кассіні” першим виявив великі резервуари вуглеводнів на Титані та почав їх дослідження. Однак досі вчені мають багато запитань щодо їхніх фізичних та хімічних властивостей.
Команда планетологів під керівництвом Валеріо Поджалі з Корнельського університету проаналізувала дані радіолокаційних спостережень зонда “Кассіні”, отримані під час чотирьох зближень із Титаном у 2014 і 2016 роках. Об’єктами дослідження були Море Кракена, Море Лігеї і Море Пунгі. Вони визначали діелектричну проникність матеріалу, що відбиває радіохвилі, і шорсткість поверхні морів, пов’язану з хвилюванням або брижами.
Виявилося, що основні частини морів характеризувалися мінімальним хвилюванням з висотою шорсткості менш ніж 3,3 міліметра, тоді як у прибережних районах брижі були вищими (3,6-5,2 міліметра), можливо через припливні течії. Море Кракена демонструвало вищий рівень хвилювання в центральній і південній частинах, ніж у північній.
Щодо діелектричної проникності, Море Кракена, особливо його південна частина, має вищу проникність, ніж Море Лігеї. Причини цих відмінностей ще остаточно не встановлені, але, ймовірно, вони пов’язані з різницею в складі рідини, можливо через більший вміст етану в південних широтах. Також було виявлено, що річки, які впадають у моря, багаті метаном, тоді як самі моря містять більше етану.