Група американських кліматологів вирішила з’ясувати, як глобальне озеленення, викликане антропогенними викидами СО2 і глобальним потеплінням, пов’язане з почастішанням лісових пожеж. Виявилося, що зв’язок прямий, хоча досить несподіваний.
Глобальні карти, що показують реакцію викидів вуглецю при пожежах на ідеалізоване збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері. (a-c) Мультимодельні середньорічні викиди вуглецю від пожеж (fFire) [кгС км-2 день-1] і (d-f) згода моделей щодо знака відгуку fFire [%] при 1% на рік CO2. Згоду моделей щодо знака середньої відповіді моделі (панелі d-f) оцінюють у кожній комірці сітки як відсоток моделей, що дають позитивну або негативну відповідь. Червоні (сині) кольори вказують на згоду моделей щодо збільшення (зменшення) fFire. / © Communications Earth & Environment, Robert J. Allen et al.
Викиди вуглекислого газу внаслідок спалювання викопного палива призводять до посилення парникового ефекту і, як наслідок, до нагрівання земної атмосфери. Це спричиняє тривалі хвилі спеки, а також, на думку низки вчених, посухи. Щоправда, інші дослідники зазначають, що за весь період глобального потепління кількість посух не змінилася, і загалом глобальне потепління веде до зворотної тенденції – зростання спостережуваної загальної кількості опадів.
Звичайно, потепління спричиняє не тільки негативні ефекти. Не так давно повідомлялося, що емісія вуглекислого газу може збільшити біорізноманіття в середніх і низьких широтах. Проте низка наукових робіт свідчить, що розігрів атмосфери підвищує ризики великих пожеж на півдні Європи та Австралії, а також на заході США.
Але CO2 – один із парникових газів – це джерело живлення всіх рослин. У процесі фотосинтезу дерева перетворюють атмосферний CO2 і воду на глюкозу для себе і кисень для оточуючих. Збільшення кількості вуглекислоти породило глобальне озеленення планети – у січні 2024 року про це заявили китайські дослідники, проаналізувавши зміни індексу площі листя. Але зростання рослинності може й посилювати ризики великих пожеж, адже дерев стає більше, а ліси, що горять, дедалі частіше з’являються в новинах.
Регіональні дані про викиди вуглецю від пожеж / © Communications Earth & Environment, Robert J. Allen et al.
Вивчити це питання вирішила група екологів і геофізиків з Каліфорнії та Принстона (США). Застосувавши сім сучасних кліматичних моделей земної системи, вони перевірили, як змінюється динаміка лісів, що горять, у разі зростання CO2 та який фактор спричиняє лісові пожежі частіше – посуха чи зростання рослинності. Результати дослідження опубліковані в журналі Communications Earth & Environment.
З’ясувалося, що кількість вуглецю, викинутого в атмосферу під час горіння лісів, у середньому зросла на глобальному суходолі на 66,4 ± 38,8% з 2002 по 2021 рік. Причому найсильніші зміни відбуваються в пожежонебезпечний сезон: у липні, серпні, вересні.
Кліматологи розглянули цей ефект і за регіонами. Найуразливішими стали Сполучені Штати Америки із середнім значенням зростання викидів 229,1 ± 106,2%, дісталося також Канаді, Європі, Центральній та Північній Азії. Поза цим списком опинилася Південна Азія: там показник викидів не перевищив і 10%.
Потім, розмірковуючи над причинами емісії CO2, автори нової роботи розрахували, в якій кількості рослинність поглинає вуглець. По всій суші без поділу на регіони середній приріст був 74,8 ± 13,8% за той самий період.
Потім кліматологи помітили, що просторово два вивчені показники схожі. Іншими словами, вони знайшли кореляцію між накопиченням вуглецю в рослинності та зростанням викидів CO2 під час пожеж. На основі цієї кореляції вчені зробили висновок, що збільшення емісії вуглецю пов’язане зі зростанням біомаси.
“Наше дослідження показало, що збільшення кількості пожеж у спекотну пору року зумовлене радше наявністю горючих матеріалів, а не збільшенням кількості днів, які дехто вважає “пожежонебезпечними””, – зазначив співавтор наукової роботи Джеймс Гомес.
Такий біогеофізичний ефект має ще надто невизначені кліматичні наслідки, тому його поки що не враховують, підсумували кліматологи.