Екологія

Мікропластик, який тривалий час перебуває в навколишньому середовищі, небезпечніший від звичайного

Група дослідників виявила, що мікропластик, який піддався впливу погодних умов протягом декількох тижнів, легше засвоюється клітинами мишей, ніж свіжий. Результати дослідження публікує журнал Science Advances.

Вчені з Університету Байройта в Німеччині помітили, що більшість досліджень впливу проковтування мікропластику тваринами включало використання майже незайманих його зразків. Вони відзначили, що ця практика, ймовірно, давала неточні результати. Річ у тому, що вивітрений мікропластик помітно відрізняються від тих, які залишаються недоторканими. Щоб з’ясувати, чи так це насправді, вчені провели експерименти, в яких клітини миші піддавалися впливу мікропластику з різних джерел.

Робота включала збір зразків води зі штучного ставка, морського акваріума і стерильного джерела. Вони завантажили мікропластик в усі зразки води на дві-чотири тижні. Потім вони витягли мікропластик і піддали його впливу клітини мишей протягом трьох годин. Система маркування дозволила дослідникам спостерігати, які з клітин засвоюють мікропластик і в якій мірі.

У підсумку, вчені виявили, що мікропластик, який піддався впливу природних джерел води, засвоювався в 10 разів частіше, ніж мікропластик зі стерильної води. При більш уважному розгляді з’ясувалося, що мікропластик, який піддався впливу природи, покритий кіркою, яка складається з мікроорганізмів і біомолекул. Вона служила свого роду «троянським конем», який змушував клітинні мембрани миші поглинути їх і перенести всередину клітини. Дослідники також відзначили, що після того, як мікропластик проник в клітини, він перемістився в систему кровообігу і тканини миші, що викликало запальну реакцію.

Натхнення: hightech.fm


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button