Дослідження румунських учених показало, що бактерія з 5000-річного шару льоду демонструє множинну стійкість до сучасних антибіотиків, водночас зберігаючи біотехнологічний потенціал.
Штам Psychrobacter SC65A.3 був виділений із крижаної печери Скарішоара, де зберігаються багатотисячолітні льодові відклади. Результати опубліковано в журналі Frontiers in Microbiology. Дослідники секвенували його геном — повний набір спадкової інформації організму. Виявлено понад 100 генів, пов’язаних із «антибіотикорезистентністю» — здатністю мікроорганізмів виживати під дією протимікробних препаратів.
Команда пробурила 25-метровий крижаний керн, що охоплює до 13 000 років історії. Щоб уникнути контамінації, зразки транспортували у стерильних умовах. Штам перевірили на чутливість до 28 антибіотиків із 10 класів. «10 антибіотиків, до яких ми виявили стійкість, широко використовуються в клінічній практиці», — зазначила Крістіна Пуркаря.
SC65A.3 виявив резистентність до рифампіцину, ванкоміцину, ципрофлоксацину та інших препаратів. Це перший представник роду Psychrobacter, у якого зафіксовано стійкість до триметоприму, кліндаміцину та метронідазолу. Аналіз також виявив близько 600 генів із невідомими функціями. Деякі з них потенційно кодують антимікробні сполуки.
«Якщо танення льоду вивільнить ці мікроби, ці гени можуть поширитися на сучасні бактерії», — застерігає Пуркаря. Водночас давні мікроорганізми можуть стати джерелом нових антибіотиків і ферментів. Крижані екосистеми постають як резервуари як ризиків, так і наукових можливостей. Отже, вивчення природної еволюції резистентності є ключем до подолання глобальної кризи антибіотиків.