На 1 – е місце вони поставили фантастичне різнобарвне світіння, що супроводжує потужні землетруси. Воно з’являється в небі перед поштовхами і триває під час них. Існує безліч теорій, що пояснюють феномен. Одна з найпопулярніших пояснює це світіння електричними властивостями гірських порід. Однак багато фізиків ставлять цю теорію під сумнів, стверджуючи, що все набагато складніше.
На 2 -му місці – малюнки в перуанській пустелі Наска, що займають площу в 450 кв. км. Ніхто досі не знає, для чого вони були створені. У 2012 р. японський університет Ямагата оголосив про відкриття в пустелі Наска свого дослідницького центру та розрахованої на 15 років програми вивчення 1 тис. гігантських малюнків.
Третє місце – у неймовірних навігаційних здібностей таких, здавалося б, примітивних створінь, як метелики. Щороку мільйони північноамериканських метеликів-монархів мігрують на південь, пролітаючи понад 3 тис. км. Вперше ця міграція була зафіксована в 1950 р. Виявилося, що велика кількість метеликів прямують до гір Мексики. Передбачалося, що вони орієнтуються по сонцю, однак це не пояснює, яким чином вони летять в одні і ті ж місця. Інші вчені вважають, що комахи орієнтуються за геомагнітними полями Землі. Зараз йде пошук генів, які можуть впливати на орієнтацію метеликів в польоті.
4 – е чудо природи – кульові блискавки. Ці світові сфери утворюються під час сильних гроз. Кульові блискавки здатні, як м’ячі, прокочуватися вулицями, влітати в пічні труби і у вікна. Хтось вважає їх згустками плазми, інші називають світлохімічним феноменом. У серпні 2013 вчені з військово-повітряної академії в Колорадо сфотографували яскраві білі плазмоїди, що виникли в ході лабораторного експерименту. Однак вони не впевнені, що створені ними об’єкти є справжніми кульовими блискавками.
5 – м феноменом, що не дає спокою американським дослідникам, є камені, що рухаються в національному парку Пустеля смерті в Каліфорнії. Важкі валуни самі по собі, залишаючи позаду себе доріжки, повзуть по пустелі. За сім років деякі з 28 пересувних каменів подолали відстань більш ніж в 200 метрів. Зазвичай вони пересуваються взимку. Вчені припустили, що це результат утворення на каменях тонкої крижаної кірки, вона послаблює їх зчеплення з поверхнею, що дозволяє сильним вітрам рухати камені. Але проблема в тому, що відеокамери так і не змогли зафіксувати сам процес цього пересування.
На 6-му місці – низькочастотний гул, який можуть чути деякі люди. Більше 20 осіб зізналися, що їх переслідує цей звук. В ірландському містечку Бофорт навіть відключили водні насоси, які нібито створювали неприємний гул, але він все одно продовжився.
На 7 -му місці – ще одне диво зі світу комах – цикади. Вони можуть знаходитися в сплячці до 20 років і потім прокидатися, щоб породити потомство. У пошуках партнера вони і виробляють своє пронизливе дзижчання. Серед комах вони довгожителі і досягають статевої зрілості лише через 17 років, після чого вилазять зі своїх підземних сховищ. Їх активне життя триває всього 2-3 тижні. Виконавши свій обов’язок, вони вмирають, а їх потомство заривається в землю, починаючи новий життєвий цикл. Залишається загадкою, як цикади виживають в ході багаторічної сплячки і як вони відстежують час, коли їм належить виповзати на поверхню.
8 – я наукова таємниця – дощі з органічної матерії. Йдеться про падаючих з неба мурах, жаб, риб та інших істот. Вчені припускають, що торнадо засмоктує в якомусь місці всіх цих риб і жаб і потім сипле їх з небес на землю. Однак не було жодних наукових досліджень, що підтверджують цю гіпотезу.
Немає поки відповіді і на 9 -й питання – звідки взялися знамениті кам’яні сфери в Коста- Ріці? Вони були знайдені в 1930 -х рр., при очищенні землі під бананові плантації. Деякі з цих абсолютно правильних сфер мають двометровий діаметр. Незрозуміло, навіщо загадкова цивілізація створила сотні таких куль, не залишилося ніяких вказівок на людей, що займалися їх виготовленням. Про це подбали іспанські завойовники, що знищили всякі згадки про таємничу культуру.
Завершують десятку чудес скам’янілості, які спростовують теорію еволюції, – останки стародавньої людини знаходять у найнесподіваніших місцях, які не відповідають археологічним часовим зонам. Втім, серед цих знахідок буває занадто багато витончених підробок, коли, наприклад, викопну мавпячу щелепу прилаштовують до звичайного людського черепу.