Цунамі — довгі і високі хвилі, які найчастіше викликані потужними підводними землетрусами. На відміну від поверхневих штормових хвиль, під час цунамі рухається вся товща води. Ці хвилі приходять несподівано і можуть накрити кілька кілометрів вглиб узбережжя.
З цим пов’язана велика кількість жертв: наприклад, в результаті підводного землетрусу 2004 року в Індійському океані загинули від 230 до 280 тисяч осіб. У прибережній печері на заході Суматри вчені виявили незаймані відкладення, залишені кількома цунамі, що сталися від 2 900 до 7 900 років тому. За словами вчених, більш молоді шари «стерла» потужна хвиля землетрусу 2004 року, яка значною мірою зруйнувала сусідні міста Банда-Ачех. Встановити вік відкладень, що складаються з піску, принесеного цунамі, і органічних матеріалів, дозволив радіовуглецевий аналіз зрізів породи.
Стратиграфічний розріз печери, темні шари — органічні відкладення, Earth Observatory of Singapore
На зрізі чітко видно два типи шарів відкладень: піщані і органічні (наприклад, екскременти кажанів). Їх чергування дозволило виявити і датувати 11 цунамі, які відбулися на протязі п’яти тисяч років. Вчені виявили періоди активності цунамі, коли протягом століття могло статися до чотирьох землетрусів. Також був виявлений період спокою, коли біля берегів Суматри панував відносний штиль. Тоді протягом двох тисяч років на території не було жодного цунамі. «Ритм» землетрусів виглядає так: після серії невеликих цунамі настає багаторічне затишшя, за яким приходить найсильніша хвиля — така, як у грудні 2004 року. Ці дані дозволяють припустити, що в найближчі десятиліття в Індійському океані може відбутися ще кілька землетрусів, за якими підуть цунамі. Стаття опублікована в журналі Nature Communications.