Значні зміни температури поверхні моря частково відповідальні за постійні посухи, що спостерігаються в Північній Америці і Середземномор’я в останні десятиліття, свідчать нові дослідження.
Дослідники проаналізували дані, отримані в період з 1957 по 2002 рік, і виявили, що температура морської поверхні в північній частині Тихого океану і в Північній Атлантиці стає все більш мінливою, а екстремальні значення зберігаються довше.
Температура океану є головним чинником, що визначає умови на суші, і дослідники показали, що спостережувані зміни мають відношення до все більш складних температур на суші і зростанням екстремальних температур.
Дослідники з університетів Ексетера, Монпельє і Вагенінгена пов’язували це явище зі стійкими засухами в Північній Америці і на територіях навколо Середземного моря.
«Наші дані свідчать про те, що в Північній Атлантиці і Північній частині Тихого океану відбулися більш значні і більш довгострокові зміни температури поверхні моря, що сприяло екстремальним і стійким температурним аномаліям на деяких частинах поверхні планети», — сказав професор Тім Лентон з Університету Ексетера.
Дослідники, які систематично аналізують місячні дані про температуру води для пошуку закономірностей, відзначають, що такі тривалі періоди високих або низьких температур можуть мати ефект «щось більшого, ніж просте підсумовування окремих складових».
«Наприклад, тривала сильна спека може мати більший вплив на показники смертності людей, ніж сума цих показників в окремі спекотні дні, а багаторічна посуха може привести до більш тяжких економічних наслідків в сільському господарстві, ніж за сумою окремих посушливих періодів», — сказав професор Лентон.
Дослідження опубліковане в журналі Scientific Reports.