Досліджуючи вміст хімічних речовин у товщі гренландських льодовиків, вчені простежили найважливіші віхи європейської історії.
З 1999 по 2003 роки в рамках проекту North Greenland Ice Core Project (NGRIP) в центральній частині Гренландії велося буріння льоду c метою відбору зразків: застиглий на глибині лід допомагає простежити зміну клімату та інші події на планеті.
Вивчаючи хімічний склад льоду, що утворився в період приблизно з 1100 року до н. е. і 800 р. н. е., міжнародна група вчених проаналізувала походження домішок свинцю. На основі методики FLEXPART гляціологи розрахували швидкість переміщення в атмосфері часток, що містять свинець. А різниця у співвідношенні ізотопів свинцю дозволила визначити родовища, звідки був здобутий цей метал.
Зробивши поправку на дію природних джерел (наприклад, вулкани) вчені знайшли і техногенну причину забруднення льоду: розробка родовищ корисних копалин. Стародавні історики писали про те, як в копальнях на Іберійському півострові активно видобувалася руда, а її виплавка тривала протягом 10 годин при температурі близько 1200 °C. Залишки виробництва попадали в навколишнє середовище, поширюючись по планеті. Проробивши шлях в 4600 кілометрів, речовини досягли Гренландії і осіли у замерзаючих шарах льоду.
Викиди почали рости ще в 900 році до н. е.., коли фінікійці розширили свої торгові маршрути в західне Середземномор’я. Потім до гірського видобутку приєдналися карфагеняни, а після них — римляни. Обсяг ізотопів свинцю у гренландських льодах точно корелює з максимальним зростанням виробництва, що сталося під час розквіту Римської імперії (I століття н. е..).
Натхнення: www.popmech.ru