Дослідники зі Стенфордського університету створили гелеподібну рідину, здатну значно знизити частоту і силу лісових пожеж. Новий засіб містить антипірени. Його можна розпорошити на рослинність, запобігши тим самим загоряння лісових масивів на тривалий термін.
З року в рік багато пожежі виникають в одних і тих же регіонах і починаються вони приблизно на одних і тих же ділянках, наприклад, там, де люди люблять смажити шашлики або влаштовувати посиденьки з багаттям.
Дослідники з США припустили, що профілактична обробка таких територій допомогла б запобігти більшій частині пожеж. Але до недавнього часу у фахівців не було досить стійких і при цьому безпечних для довкілля речовин, здатних запобігти загоряння та розповсюдження вогню протягом тривалого часу.
Нещодавно ж група вчених під керівництвом Еріка Аппеля (Eric Appel) створила гелеподібну рідину, в основі якої похідні целюлози. Така рідина буквально прилипає до рослинності і залишається на ній у вигляді тонкої плівки, незважаючи на дощ, вітер та інші погодні умови. Що найважливіше, такий засіб зберігає свої вогнезахисні властивості упродовж кількох місяців. Цього може бути цілком достатньо, оскільки зазвичай великі пожежі є сезонним явищем.
Як пояснюють автори роботи, сьогодні пожежні застосовують різні інгібітори горіння в якості короткострокових заходів. Наприклад, деякі такі вогнегасні агенти у вигляді гелю містять воду і абсорбуючі полімери. Вони допомагають на деякий час захистити будівлі від наближення пожежі, але швидко втрачають свою ефективність, оскільки вода в них випаровується.
Зазвичай у складі широко застосовуваних вогнезахисних агентів, що використовуються при гасінні лісових пожеж, значаться фосфат амонію або його похідні. Але є одне “але”: такі засоби утримуються на рослинності протягом короткого періоду часу. Новий ж засіб може зберігатися на тій же траві набагато довше.
Нова гелеподібна рідина містить поліфосфат амонію – один з найпоширеніших вогнезахисних засобів, що використовується проти лісових пожеж в США.
За задумом розробників, такий засіб можна розпорошувати на рослинність на ділянках підвищеного ризику до початку пожежонебезпечного сезону. Це може запобігти виникненню багатьох пожеж.
Його команда разом з Департаментом лісового господарства та пожежної охорони Каліфорнії (CalFire) вивчила дані про 305 тисяч пожеж, що виникли в Каліфорнії за останні десять років, і з’ясувала, що 84% пожеж починалися в таких місцях як узбіччя доріг.
Новий профілактичний засіб обробки цих ділянок, можливо, допоможе знизити лячні показники. Нагадаємо, що в 2018 році в тій же Каліфорнії пожежі завдали збитків на декілька мільярдів доларів США, вогнем було знищено понад 12 тисяч житлових будинків і кілька особняків голлівудських зірок. Загинула велика кількість місцевих жителів. Однак не менш небезпечна ситуація з пожежами спостерігається з року в рік і в Іспанії.
Дослідники вже перевірили свою розробку на ділянках з травою і чагарниками чагарників виду Adenostoma fasciculatum – двох типах рослинності, де найбільш часто починається пожежі в цьому регіоні.
З’ясувалося, що приблизно одного літра рідини на квадратний метр землі вистачає, щоб повністю запобігти загорянню на покритій захистом ділянці. Що цікаво, звичайні інгібітори не змогли ефективно протистояти вогню.
Тепер же фахівці працюють з CalFire і Департаментом транспорту Каліфорнії, щоб випробувати розробку на придорожніх територіях.
Як окремо зазначають вчені, випробувана ними рідина містить тільки нетоксичні вихідні матеріали, які широко використовуються в харчовій, фармацевтичній, косметичній та сільськогосподарській продукції. І її можна розпорошувати за допомогою стандартного сільськогосподарського оприскуючого обладнання або з літака.
Незважаючи на те, що рідина надовго залишається на рослинності, її вихідні матеріали в кінцевому підсумку розкладаються в ґрунті. Як показали тести, ці компоненти ніяк не шкодять бактеріальному складу.
Нова методика може стати більш ефективним і, що важливо, менш дорогим засобом профілактики спалахів.
Детальніше з науковою роботою американських фахівців можна ознайомитися, прочитавши статтю у виданні Proceedings of the National Academy of Sciences.