Невелика популяція клітин в мигдалеподібному тілі стимулює нейрони апетиту у відповідь на споживання алкоголю і солодких напоїв.
©Tiia Monto, Wikimedia Commons
Парні мигдалеподібні тіла розташовані в глибині скроневих часток головного мозку. Ці невеликі структури відіграють величезну роль в реалізації механізмів емоцій і пам’яті, залучені в роботу «системи внутрішньої винагороди». Не дивно, що в розвитку алкоголізму теж часто дорікають саме мигдалинам, а точніше — клітинам центрального ядра. А Зої Макелліготт (Zoe McElligott) і її колеги з Університету Північної Кароліни визначили конкретну популяцію нейронів, відповідальну за цей процес. Їх стаття опублікована в Journal of Neuroscience.
Увагу дослідників привернули клітини мигдалини, що виробляють нейротензин (NTS) — короткий сигнальний пептид, який бере участь у роботі дофамінергічної системи. Він зустрічається всюди в ЦНС, але найчастіше — в гіпоталамусі і мигдалині. У центральних ядер мигдалини NTS-нейрони також входять до складу групи соматостатин – і кортикотропін-виділяючих клітин, залучених в роботу механізмів тривоги і страху.
Учені вирішили дослідити реакцію NTS-нейронів мигдалини на ранні етапи споживання алкоголю. Експерименти з мишами показав, що виборче знищення або просто пригнічення активності цих клітин дійсно знижує споживання спирту. При цьому воно не впливало ні на тривожну поведінку, ні на тягу до солодких напоїв (калорійним, містить цукор, а також некалорійним — з доданням підсолоджувача).
Зв’язки NTS-нейронів тягнуться від мигдаликів у бік стовбура мозку, де інгібують роботу клітин парабрахіального ядра, що беруть участь в обробці смакових сигналів, апетиті і харчовій поведінці. За допомогою методів оптогенетики вчені отримали мишей, у яких ці проєкції можна включати за допомогою світла. Такі тварини з більшою охотою проводять час у тій половині клітки, де відбувалася така стимуляція, і менше — там, де проєкції NTS-нейронів в парабрахіальне ядро залишалися неактивні.
Крім того, миші з готовністю вчилися виконувати нескладні завдання, охоче отримуючи таку стимуляцію як винагороду. Нарешті, вона викликала і більш активне споживання алкоголю, а також солодких напоїв. Однак більшої тяги до солодкої їжі тварини не демонстрували. Це може вказувати на те, що регуляція роботи системи винагороди у відповідь на споживання солодких напоїв і твердої їжі може відбуватися двома різними шляхами.
Натхнення: naked-science.ru