Вчені уточнили швидкість розширення локального Всесвіту. Результати дослідження опубліковані в журналі The Astrophysical Journal.
NGC 1 453, гігантська еліптична галактика в сузір’ї Ерідана, вона була однією з 63 галактик, які використовуються для розрахунку швидкості розширення локального Всесвіту.
Визначення того, наскільки швидко розширюється Всесвіт, є способом зрозуміти як він розвивався і що нас чекає далі. Але з більш точними даними виникла проблема: оцінки, засновані на вимірах в нашому локальному Всесвіті, не узгоджуються з екстраполяцією з епохи одразу після Великого вибуху 13,8 мільярда років тому.
Нова оцінка швидкості локального розширення – постійного Хаббла, або H0 (H-nothing) – підсилює цю розбіжність.
Нове значення H0 з’явилося як побічний продукт огляду прилеглих галактик MASSIVE, в якому вчені використовують космічні і наземні телескопи для детального вивчення 100 найпотужніших галактик в межах приблизно 100 мегапарсек, або 330 мільйонів світлових років від Землі.
Щоб отримати H0, вчені проєкту MASSIVE виміряли флуктуації поверхневої яскравості 63 гігантських еліптичних галактик і визначили відстань до кожної з них в залежності від їх швидкості.
Автори відзначають, що перевага методу флуктуації поверхневої яскравості (SBF) в тому, що він не залежить від інших параметрів або способів спостереження і може забезпечити більш точні оцінки відстаней, ніж інші методи.
В результаті значення постійного Хаббла для великої кількості галактик склало 73,3 кілометра в секунду на мегапарсек. Це означає, що на кожен мегапарсек – 3,3 мільйона світлових років, або 3 мільярди трильйонів кілометрів – Всесвіт розширюється на 73,3 кілометра в секунду.
Натхнення: hightech.fm